Анкх означає Безсмертя. Книга 1

Даяна повернулася до реального світу, відірвавшись від своїх спогадів, коли раптово згадала про ціль свого візиту до ванної кімнати. Розгублено провівши пальцями по жовтому волоссю, дівчина вирішила залишити всі нерозкриті таємниці на потім. Вже звичним рухом, вона дістала свою зубну щітку і тюбик з пастою. Відкривши його, Даяна легенько натиснула на тюбик, щоб вичавити з нього трохи вмісту на щітку. Раптом, з тюбика вирвалася ціла течія пасти, яка миттєво забруднила собою дзеркало та волосся дівчини.

-Ах ти, чорт тебе забирай!- вигукнула Даяна від несподіванки і відскочила в сторону- Що за нісенітниці?

Скривившись, вона поглянула на пасма свого волосся, які тепер злиплися поміж собою від зубної пасти, яка потрапила на них. Нічого не розуміючи, Даяна перевела погляд на тюбик з пастою, який стиснула в руці. Він тепер виглядав так, немов на нього впав важкий ящик, настільки пом'ятим тюбик тепер був. Не знайшовши логічного пояснення тому, що тільки що сталося з нею, Даяна вирішила витерти ганчіркою брудне скло дзеркала. Намацавши рукою стару ганчірку, дівчина почала ретельно витирати нею поверхню скла. Несподівано, до її вух долинув хрускіт і скло під ганчіркою прямо на очах тріснуло та розсипалося на дрібні друзки. Почувши брязкіт з ванної кімнати, знизу відгукнулася тітка Енн:

-Дорога, в тебе там все в порядку?

-Так, тітко, просто я трішки сьогодні необережна після тривалого сну стала- навмисно байдужим тоном відповіла Даяна, хоч сама стояла в паніці і дивилася на уламки скла під своїми босими ногами.

-А я ж казала тобі, що треба рано лягати спати, а то за своїми уроками і цими соцмережами, чорти б їх забрали, ти засиджуєшся допізна!- суворо проказала тітонька.

Дівчині дуже хотілося б зараз погодитися з тіткою щодо шкідливості її нічних занять, але справжня проблема була не в нестачі нормального сну і, навіть, не в незграбності. Обережно взявши віник та совок, Даяна швиденько замела уламки скла і викинула їх в сміттєву урну, яка знаходилася тут же поряд. Потім дівчина дуже ретельно обдивилася свої руки й ступні, адже в паніці вона буквально пройшлася по розбитому склу босими ногами і, навіть, доторкалася до деяких гострих уламків, намагаючись все швидко прибрати. Але ніяких поранень на її руках та ногах зовсім не було виявлено.

Знизавши здивовано плечима, Даяна вирішила повернути тюбик з пастою на його звичне місце, але тільки вона взялася за ручку шафи, як її дверцята із тріском зірвалися з петель і залишилися в неї у руках. Дівчині було вже досить складно приховувати свій шок, адже вона всього-навсього лише легенько відчинила шафу, це її звичайна ранкова рутина. Речі у тітки були відносно новими, але вид відірваних дверцят у руках Даяни говорив тепер про те, що шафу час змінювати. Поклавши дверцята біля стіни, Даяна захотіла, врешті-решт, хоча б вмити власне обличчя та відмити волосся від слідів пасти. Вона дуже обережно самими кінчиками пальців підчепила кран і відкрила воду. Раптом, кран з брязкотом вискочив зі свого звичного місця над раковиною і впав просто до рук наляканої Даяни. Вода струмком почала бити з утвореного отвору. Запанікувавши, що вона може затопити сусідів з нижніх поверхів, дівчина зперлася однією рукою на раковину і спробувала іншою повернути кран на його законне місце. Несподівано, раковина теж з протяжним стогоном відірвалася від стіни та впала на мармурові плити підлоги. Гуркіт від її падіння був настільки гучним, що Даяна зовсім не здивувалася, коли тітка вже почала в повну силу стукати у двері ванної кімнати. Не побачивши сенсу й далі приховувати повну картину таких великих руйнувань, Даяна підняла раковину з підлоги однією рукою, а іншою відчинила закриті двері.

Але, раптово, двері також застогнали і почали зриватися зі своїх петель, падаючи в сторону коридору. Даяна не встигла зрозуміти, що точно сталося, лише те, що вона з криком "Обережно!" швидко вискочила в коридор повз двері, які стрімко падали на її тітку та прийняла своєю спиною їхній удар. Двері миттєво розлетілися на дрібні шматки, а дівчина, на своє превелике здивування, не відчула зовсім ніякого болю.

-Святий Боже!- вигукнула налякана тітка і в цю ж мить підбігла до своєї ошелешеної племінниці- Ти ж могла отримати травми... Ці двері так рипіли на своїх петлях, що й не дивно, що цього дня вони вирішили впасти. Зовсім заржавіли та погнили вони. А це ще що таке?- жінка показала на раковину в руках дівчини.

Даяна подивилася на предмет, який весь час стискала в своїх руках. Якимсь дивовижним чином вона змогла зірвати раковину зі стіни просто зпершись на неї рукою, а тепер, поки вона відчайдушно стискала її в руках, то виявила, що тримає пом'ятий шматок заліза без форми й конкретного вигляду.

-Ой, я все спробую пояснити!- почала виправдовуватися дівчина, відкинувши доказ в сторону і ретельно ховаючи свої небезпечні руки за спиною- Просто останнім часом у ванній кімнаті все почало приходити в несправність, ось воно й зірвалося звідусюди. А ще, випадково, я відірвала кран і зламала шафу. Вибач, тітонько, я спробую якось все виправити.

-Які дурниці, рідна!- відмахнувся від її слів тітка Енн, злякано вдивляючись в руйнацію ванної кімнати і винувате обличчя племінниці- Я подзвоню сьогодні ж сантехніку і він тут все миттю нам виправить. Ти не могла знати наперед, що саме в цей день тут все почне падати та розбиватися. А зараз йди сюди, сідай та чекай спокійно, я витягну скалки з твоїх подряпин і змастю твою спину йодом. Де ж це таке бачили, щоб ризикувати своїм здоров'ям та кидатися під гнилі двері, що завалюються від часу. Тебе могло придавити ними- жінка турботливо погладила Даяну по щоці і побігла на кухню за аптечкою.

-Тітонько, може не треба?- почала сперечатися Даяна- В мене нічого не болить. Я почуваю себе нормально, як і раніше до цього.

-Не бубони мені тут, а краще сідай на стілець, зараз вилікуємо тебе!- Енн вже квапилася назад, тримаючи в руках пляшку з йодом та шматочки вати.

З довгим зітханням, Даяна пройшла на кухню та сіла на стілець, боячись, що й він зараз почне під нею руйнуватися. Але, на щастя, все обійшлося і дівчина сміливіше випростала власну спину. Тітка, тим часом, вже підняла догори край футболки Даяни і тепер в роздумах потирала тонкими пальцями власне підборіддя.

-Хммм, дуже дивно це все!- проказала вона собі під ніс.

-Що трапилося, тітонько?- налякано спитала Даяна, силуючись так повернути шию, щоб хоч трохи побачити свою спину.

-Ти дійсно виглядаєш здоровою та неушкодженою!- відповіла Енн, все ще роздивляючись спину своєї племінниці- Ніяких тобі скалок, поранень чи синців. Абсолютно ціла та неушкоджена шкіра. Але йодом я все-рівно тебе змажу,щоб не було жодних можливих заражень, а то хто його знає!- вже більш звичним суворим голосом додала жінка.

Поки вона обробляла йодом спину Даяни, дівчина вся похолола від почутих слів. Щось незвичайне почало з нею відбуватися після того жахливого експерименту, ось тільки що ж це таке могло бути? Можливо, це та таємнича космічна речовина, видобута з метеоритів, почала змінювати структуру її кліток? Як вона називалася? Даяна насупилася,намагаючись згадати, і з глибин пам'яті виплило слово "Рійамар". Він причина цих змін в її організмі? Раніше вона не відривала предмети одним легким натиском руки, не ламала двері на шматки власною спиною і не могла похвалитися тим, що після розбитого скла та товстих дерев'яних дверей могла залишитися без ушкоджень і синців. Але ось всі дивовижні факти перед нею стояли надто ясно й чітко- вона не отримала жодної рани і відчуває себе здоровою, наскільки можна так зараз вважати. Невже загадкова речовина зробила її безсмертною чи хоча б невразливою до пошкоджень? Поки що думки дівчини хаотично метушилися в голові і вона не могла зрозуміти чи варто їй радіти такому раптовому дару, чи все ж таки його варто боятися та уникати?

Даяна кинула короткий погляд через плече на турботливу тітоньку. Якщо їй все розповісти, вона все-рівно не повірить жодному її слову. А якщо все об'єднати з попередньою розповіддю про викрадення, так тітка взагалі нічого слухати не буде. Доведеться поки що власні здогадки та нові здатності зберегти у великій таємниці та розібратися в усьому самій.

Тим часом Енн вже закінчила "лікування" племінниці і веселим голосом сказала:

-А ну швидко одягайся та йди їсти, а то спізнишся на автобус.

-Чорт забирай!- вигукнула Даяна і схопилася зі стільця- Котра вже година?

-Вже близько 9:40- слідувала миттєва відповідь Енн.

-Я вже спізнююсь!- поскаржилася дівчина і швидко побігла вгору по сходам, забувши повністю про власний страх пошкодити що-небудь необережним рухом- Автобус скоро вирушить до університету!

Швидко скинувши з себе одяг, Даяна почала стрибати на одній нозі, намагаючись заскочити в свої джинси. Паралельно цьому, вона надягала на себе чисту білу футболку, яка пахла свіжими квітами, адже тільки нещодавно повернулася з прального царства тітоньки Енн. Нарешті, останнім штрихом стала червона спортивна кофта, а закінчила свої приготування Даяна тим, що швидко розчесала своє волосся і просто закинула його за спину, не займаючи час створенням зачіски. Спустившись бігом вниз, дівчина заскочила на кухню, де нашвидкоруч закинула в рота булочку, шматочки золотистого омлету, який все ще був теплим, і запила все це молоком, перед тим діставши його з холодильника.

-Не пий прямо з холодної пляшки!- розлючено вигукнула тітка, вриваючись на кухню та відбираючи у племінниці молоко- До речі, молоко теж холодне. Сказала б мені і я б нагріла його в ту ж мить. А ще ретельно жуй їжу та не кидайся на неї, як якийсь дикий варвар.

-Дякую, тітонька!- відповіла Даяна з набитим ротом- Ти в мене сама найкраща та турботлива на світі! Але я вже запізнююсь, цілую тебе, буду вдома після занять!

Даяна поцілувала жінку в щоку і, швидко закинувши свій рожевий портфелик за спину, підхопила з підлоги улюблений червоно-синій з оранжевими блискавицями скейтборд та вибігла з дому. Слідом за нею ще довго неслися добрі настанови тітки:

-Не бігай через дорогу! Пильно дивись по сторонам і переходь лише на зелене світло. І не літай, богом заклинаю тебе, на цій своїй пекельній штуці. Ти можеш покалічитися випадково!

Але Даяна цих настанов вже не чула, адже всі думки у неї в цю мить були лише про те, як би потрапити їй на автобус та не спізнитися на пари в університеті.