Розділ 2. Я буду шукати.
Кейт Вілсон
Тримала в руках ключ від маєтку і не знала, що з ним робити. Декілька годин тому виставила статтю, але добре розуміла, що скоро така буде вже про мене.
Зібрала речі і вирушила до маєтку. Водій таксі всю дорогу відволікав мене розмовами про те, наскільки ж я дурна, що хочу туди потрапити.
Можливо, але я хотіла знати правду. Сміливо пройшла цим непривітним садом до моторошного готичного маєтку.
Руки тряслися коли відкривала двері.
В приміщенні було порожньо і холодно.
- Анно, - невпевнено кликала вона, проходячи будинком.
Але та не відгукнулася.
- Що ж, ніхто не говорив, що це буде просто.
- Не говорив, - ехом пронеслося порожнім коридором.
А потім Кейт побачила те що заставило її завмерти від жаху у погляді. На одній з дверей писало. "Для Кетті, якщо вона буде жити тут"
Як таке можливо, обережно відкрила двері наче та кімната замінована і ввійшла. Все було так як вона любила і це лякало ще більше, але ще дивніше, що скрізь вона вловлювала відчуття, наче це створила її мама. Але як таке можливо?
Все ще нічого не розуміючи, вона заснула, а на ранок прокинулася в бібліотеці.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!