Іноді мені хотілося б розчинитися в росі

Іноді мені хотілося б розчинитися в росі,

постати перед Богом у всій своїй красі.

Перестати турбуватися про усе, що було,

Мрію, щоб літо, таке вічне й швидке, загуло.

Хочу відчути якісь почуття крім провини,

Зліпити нове життя, як вироби із глини.

Пройти тисячі кроків, шукаючи краще життя,

Жадаю, щоб закінчилась така безмежна меланхолія.

Вистава закінчена, опустіть завісу та збирайтесь геть,

Не дочекаєтеся підлих сліз, хоч стримуюсь ледь-ледь.

Та залишившись наодинці розумію усю нікчемність ситуації,

Саме люди, а не я обирають шляхи евакуації