Бутерброд
000131
Я починаю знов на мові жестів
тобі велике ясувати почуття -
не чуєш ти, мов я далеко десь там,
зориш собі у небо, мов свята.
А не свята ти, не свята! Ти грішна
хоч за тобов зоря волочить хвіст.
Не будда ти не ілія не крішна
а бог тобі любовний пише лист
і відправляє мейлом, зализавши
конверт своїм духовним язиком -
я тілько твій і ти моя назавше,
нехай він струп налиже й сто оском.
І я не знаю чом ся в небо дивиш
коли я поряд стовпчиком стою
рулетка зоряна показує на виграш
то все твоє - ти ставила на ю
а я на тебе ставив-наставлявся
і все програв. такий-о хендехох.
і гутенабенд. швидше бутерброд.
Пробач. Бо я до бога не доп'явся.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯