Бутерброд

000131
Публікація: 07.10.2023
Вірш
Завершено

Я починаю знов на мові жестів

тобі велике ясувати почуття -

не чуєш ти, мов я далеко десь там,

зориш собі у небо, мов свята.

А не свята ти, не свята! Ти грішна

хоч за тобов зоря волочить хвіст.

Не будда ти не ілія не крішна

а бог тобі любовний пише лист

і відправляє мейлом, зализавши

конверт своїм духовним язиком -

я тілько твій і ти моя назавше,

нехай він струп налиже й сто оском.

І я не знаю чом ся в небо дивиш

коли я поряд стовпчиком стою

рулетка зоряна показує на виграш

то все твоє - ти ставила на ю

а я на тебе ставив-наставлявся

і все програв. такий-о хендехох.

і гутенабенд. швидше бутерброд.

Пробач. Бо я до бога не доп'явся.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі