Знамено червоне УРСР
000105
Воно не могло бути білим,
Воно не могло бути зеленим –
Кров'ю Республік
Обагрянено,
Тобто колоній.
Нагодували тульськими «пряниками»,
Надягли кайдани мовчання.
Замки із піску
Без фундаменту.
Народи – історія,
Народи – коріння,
Вітер часу зруйнував вежі,
Поламав ґрати.
Знебашений збирає піщинки –
Ностальгія про батіг,
Що по спинах народів походжав.
Прийшов до України
З авоською піску,
З генералами, попами, мародерами, шахраями –
Будувати на Дорозі завали.
Пісочні замки приречені на провал
Вони без фундаменту.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯