Очі

його волосся било сонячним світлом, та створювало гармонію з сонцем, очі карі, начебто звичайні, але ні вони наче мерехтять сяйвом, як у котика на очі якого потрапило світло у темряві. ці очі зачаровують, дають тепло яке навіть сонце не взмозі дати, у них проглядається добро. поруч з ним наче окриляюсь, почуваюсь вільною та в безпеці, хочеться бути з ним поруч постійно, бачити його прекрасну посмішку яка нікого не залишить сумним, буває в поганому настрої сьогодні, та бачу його посмішку та відчуваю стукіт його серця під час обіймів, моє серце завмирає, немов би час зупиняється і все навколо бездиханно стоїть , в той момент світ зупиняється ніби дає можливість сказати щось вкрай важливе, але сміливості не вистачає..

його ніжність наче море безкарає.. ці ніжні поцілунки та дотики зводять з розуму, наче мавка окутала твій розум та забрала фізичну силу, і ти відчуваєш немов би духовну піднесеність..

а кохання до нього росте з кожним днем, коли він не поруч відчуваєш ,що чогось не вистачає.. я сумую за ним.. хочеться знову відчути ці теплі обійми, ніжні поцілунки та закохані оченята.