Сад

Коли сонце гасить зорі.

Коли очехмари сушать землю.

Коли спить туман. Весняний стогін.

Зникає дорога до Саду. Бог з нею.

Коли сонце гасить кривавим

Горбатих повітряних старців.

Коли наїдаються снами.

Закрита дорога. Бог бачить.

Коли ржавий місяць хапає

В полон неуважних селян.

Коли натякають галкáми:

Бог стежить. Чуєш, він там!

Коли дорога до Саду

Повзе поміж щастя й грибів.

Спокушає корисливість яблук.

Полює невтомний Змій.

Амінь.