Мати Снів

-Ти мені снишся?

-Торкнися, не бійся.

Я тобі снюсь. Але й ти мені теж.

Хочеш побігати по місячній сяйві?

-Разом з тобою?

- Авжеж!

Синіми туманами, спраглими вітрами

Йшла поміж Обманами дівчина русява.

Старі люди знали й мені розказали,

що ім'я у неї Мати Снів.

Торкнутися дива рукою, очима.

Блукати садами - снами нічними.

З гілок зривати, як вишні чи сливи

щедрі дарунки Матері Снів.

В садах зачарованих сплітаються віти.

Снами, як листячком оповиті.

Стеляться трави мурави туманом

Сон попід руку ходить з Оманой.

- Спи, засни. В снах ти володарем станеш

тієї країни, що здавна бажаєш,

Чого зажадаєш - те буде у тебе.

Омріяне палко. Сльозами прохане у неба.

Так заклинала Омана. Мова її колисана

в собі таїла обмани. Вона напуската туману

густого-густого своїми словами.

І звідусюди вкрай вже зневірені люди,

не вірячи в себе, ні в чорта, ні в Бога,

Почувши мелодію голосу того,

йшли як прокляті, несли подарунки.

Омана сплітала нові візерунки.

Опутувала сновидінням - чіпким та міцним павутинням.

Вони потрапляли у сіті Омани і засинали вічними снами. (2001)