Світло очей моїх

І світ очей твоїх блищить.

А серце моє так щемить, бо ти смієшся не для мене.

Уже ніколи не побачу тієї посмішки зрання.

Та не зігріють твої руки, як тепле й лагідне щеня.

Бо ти віддала серце тому, кого не знала загалом.

А я лиш падаю до долу, у море, зі зламаним кермом.

І хвилі знову накривають не даючи мені сплисти.

А де ж ти? Де ти? Я питаю, та нікому відповісти.