Коловерші відьми

Біля лісу у хатинці відьма проживала.

На подвір'ї замість птиці коловерш тримала.

Не зайців і не котів - дивні ті створіння,

Що виконували всі відьмині веління.

Для старої коловерші в лісі полювали,

Прибирали у хатинці, кашу готували,

Доглядали за мітлою, на якій літала,

Фарбували її ступу, ту, в яку сідала.

Раз послала коловершів відьма до села,

І не знала, що там друга відьма їх знайшла!

Заманила її служок смачними дарами

І почухала добряче навіть між вухами.

Здивувались коловерші: не життя, а казка!

Не привчала їхня відьма до такої ласки:

Працювали-працювали з ночі до світання,

Не отримували навіть каші на снідання...

"Ой, пропали коловерші!" - відьма заволала,

По усіх містах і селах бігала-шукала.

Ми залишимо ту відьму далі їх шукати:

Треба було коловершів краще цінувати!