Лучники снів
000208
Лети, моя стріла,
Даруй чарівний сон.
Хай випадуть із часу
І челядь, і король.
З ножем в руці заснуть
Убивці й крадії,
Керманичі військові
Й невизнані вожді.
Моя мета - свята:
Я бережу життя,
Я - суд і вища милість,
Я - обраний суддя.
Таємне наше братство
Розлите, як туман.
Ми - духи ефемерні,
Ми скрізь: і тут, і там.
Ми - доторки сумління
Й нав’язливі слівця.
Служіння - наша доля,
Ми - образи Творця.
Якщо ти чуєш болем
Раптовий серця зойк,-
То постріл наш, а значить,
Так промовляє Бог.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯