Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #сни (40)

ОБЕРОНУ

Стомленими фарбами ранок напливає,

Ведучи під руки у обійми сну.

Я ж твоя, мій князю, тут мене немає,

Забирай до себе, у свою пітьму.

У твоєму світі мрії оживають,

Бо нема кордонів для моїх думок.

Там казки чарівні душу прикликають

Стати з ними поряд у один танок.

Виростають крила й кличуть політати,

Заспівати пісню в неба вишині...

Та я враз прокинусь — час уже вставати

Й поділитись щастям, що ти дав мені. 😉

...

Amara

На добраніч!

Тихою ходою з м'яким кроком,

Поміж сплячих, з теплою метою,

Все іду пульсуючим потоком -

Відганяю сни, що із журбою.

Най вони ніколи більш не сняться!

Досить сумувати в ковдрі ночі!

З часу плином нам дарма тягаться.

Прагнуть парубки обійм дівочих!

І дівчат взаємність най огорне,

У турботі і підтримці хай розчине!

На вершинах хвиль посеред шторму,

Де ніхто нізащо не покине.

...

Легрей

Спогади

Прозорий метелик засинає на осонні її плеча

І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,

І вітер в кімнату завіявшись не втече,

Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.

Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,

Наче дотики лиш, наче сни закосичені, наче

Промайнули кудись, розмаїлися і розплелись,

Залишаючи шрами, мов спогади без означень.

20.04.2024

...

Володимир Каразуб

Сон навіяний буденністю

Втричі менше ніж нічого,

Вдвічі більше ніж ніде.

Ми позбулись саме того,

Що тримали більш за все.

Все пусте і мимоволі

Десь, колись та не тепер.

Може краще ніж без долі

Та все ж гірше, аж завмер.

Завмер сповнений фантазій,

Мережа плетінь і барв.

Свідок дивних нових Азій,

Австралійський мінотавр.

Мінотавр хоробрий воїн,

Швидкоплинна течія,

У кармані є біткоїн,

Дивний сон і чемний я.

Я у сон до тебе ходжу

По розкішним килимам.

Там з тобою ніч проводжу

Так я личить лише снам.

Снам із галасом і сяйвом

Диво де звичайна річ.

Прокидаюсь неохайно,

Коли ранок змінить ніч.

...

Легрей

Тиша

Тихо, тихо

Послухай, як дихає

Невагомість

Ночі

Серця,

Мови,

Її любові,

Спекотний гін.

Як тихий шепіт,

Мов літній легіт,

Зриває листя

Зорі,

Зойки,

І там колихає,

Коли кохає

Твій місяцем

Вилитий силует.

Дописує подих,

І втоплює погляд

У відблиски віддихів,

Заводь очей.

Світанок здимає

Фіранку біляву

І стягує сонце

Мереживо слів.

І ти прокидаєшся

Серцем оголена,

Щастям напоєна,

І обеззброєна,

Вдихаючи тишу

Розвіяних снів.

Гладь.

19.08.2023

...

Володимир Каразуб

Сон

Холодний вечір, на дворі сніг

На кухні чай вже охолов

Пірну в думки, що зміг і що не встиг

Іду на дно я стрімголов

Хвилею викине на пляж

До берега прибило, сонце світить

Дивлюсь довкола, скрізь пустий пейзаж

Лише відблиски ідей очі сліплять

І десь здалека, легким бризом

Ти кличеш десь за небокрай

Туди, де немає місця бідам

Давно обіцяний нам рай!

Біжу до тебе через світ жорстокий

Кричу тобі я: "Зачекай!"

Прокинувся, той же день і чай холодний

Шепчу і плачу: "Не зникай..."

11.03.24

...

Вісімнадцятий

Барви ночі

Збираю пил не пройдених доріг –

Блищить яскраво він посеред ночі.

Він мрії, досвід, плани, оберіг,

А я пишу рядки і спати хочу.

Фантазії вирують поза сном –

Мала частина та великий гамір.

Насниться непритомному фантом

Та в згадці залишається лиш намір.

Тож трохи через вії назберу

Хвостаті і швидкі, вплету рядками.

Чи зможеш віднайти свою мету

У тексті, що рясніє перед снами?!

...

Легрей

Сонячні міражі

ВВ

Мовчання говорить подобою ніші...

Ще надто далеко до синього моря,

Надто далеко до смути ідей.

Хтось відпускає безмірності поля,

Аби побілити смолу орхідей...

У плині жалю́ і безкарності дива

Знайдено місце, де ллються пісні.

Тільки натура, беззахисно сива,

Знову в'їдається в дикі мости.

І те ж відчуття, що усе до розлуки,

Те ж відчуття, що покора щемить.

І лиш одна дума, дзвінкіша за луки,

Знає за віщо і досі горить...

Вірять очам, але є що сказати...

Знову віддам на загал міражі.

Буде довіра і змазані шати,

Буде вечір'я і сни-спориші...

11.09.2022

...

Сара Ґоллард

Не сняться сни

Не сняться сни,

Не снишся ти і просинь,

Що наче острів

Ставши відколись,

Складаючи із форм і рис твоїх

Оголену і випещену осінь.

Триває спринт.

Затягується небом.

Туман спадає, день

Спадає, ніч.

І на футболці в тлін затертий принт

Твого ім'я, яке складали зорі

Своїм яскравим сяйвом.

Геть біжать: в пейзаж,

Дорогу, шприхами і далі

Летять по колу циферблатних справ

Короткі стріли, пошуки невдалі,

Відкинуті холодні імена.

І правда, —

Не сняться сни,

Не снишся ти і — досить.

Туман спадає, день

Скидаєш в піч.

І легко так, і легко, і непросто

Любити не привласнюючи ніч.

22.10.2021

...

Володимир Каразуб

Солодкі океани

Солодкі океани у снах дух захоплюють,

дощові квіти неначе у себе закохують.

Дивиться красуня на хмари паперові,

і солоними вустами оспівує колискові.

Очарований спів лунає до небес,

ще не чув вітер таких загадкових чудес.

Пролетить хутко над самою головою,

вкраде слова лише одною рукою.

Раз, голосу красуні немов не було.

А слова вітром вже скрізь загуло.

Дощові квіти нещасну заспокоюють,

а солодкі океани солоні вуста заціловують.

...

Нінель Кохана

Павук

Павук - майстер рукоділля досконало плете сітку.

Павутиннячко прозоре часто зустрічаєм влітку.

Сітка та - для полювання (це так звикли ми вважати),

А Павук - лише мисливець, здатний всіх комах вбивати.

Та, навіщо ж Павуку стільки часу витрачати,

Сподіваючись що поряд муха буде пролітали...

Примітивна людська думка павуків, напевне, тішить.

Та, насправді звісно, все - набагато цікавіше.

Уночі, коли на небо зірки вийшли погуляти,

А маленькі діти в ліжках стали міцно засинати,

Казкар-Місяць сни чарівні шле на землю з срібним пилом.

І вони леб'яжим пухом м'яко линуть небосхилом...

Та, кружляючи повільно, потрапляють... в павутиння.

І примарно-срібна сітка поглинається світінням.

То спалахують веселкой легкі сни - кришталі дрібні

І крізь сітку павутиння ллють добро, дітям потрібне.

Сни ж важкі, сумні і темні павутиння не відпустить.

Ворожбит-Павук ніколи смолу-смуток не пропустить.

Сни, що мали просочитись дітям в подушку сльозою,

З першим променем, уранці, упадуть в траву росою.

Після ночі візерунок павук пильно оглядає.

Місце, де порвалась сітка срібной ниткою латає.

І чаклунсько-павучинний танок починає знову.

Ну, а вдень комахи в сітку потрапляють випадково.

09.08.22

,

...

Irina Velika

за пером чорнильним...

пером чорнильним - коло в розмах!

в безобрій зрушу небокрай

і зазирну у всесвіт ночі,

в зіркові очі

і за грань

струминних променів в структурі

пірамідального буття,

у несвіт,

фальш,

у небуття.

туди,

де час сягнуть неможе -

війна відроджень там! війна...

там у люстерках плазмовидних

взаємознищення світів

і перетворення гібридні,

зубовний скрегіт в німоті.

там всі подробиці містерій!

шляхи,

якими йде життя -

воно ad astra,

прагне Ери,

у трансі,

в радісних святах...

там все живе і все бездушне

у метушливості своїй

крихке, розламне і розрушне,

жертовне в лютості стихій...

все тимчасове прагне крапки

і пам'ятає про межу -

свічки запалює

і рампи

на славу правлять,

стережуть -

аби з Фортуною у танці

не розкрутитись врізнобіч

як сонячні протуберанці

в біду,

у розпач,

вічну ніч...

бо згине все -

птахи, тварини,

рослинний світ

і світ людський...

не дай нам, Бог! такої днини...

і зачиняю світ вузький,

в який невмисно зазирнулось,

за коло креслене пером.

чорнильно крапкою замкнулось.

і за невидимим замком

билину думаю нескладну,

пірнаю в мрії мов у сни... -

були ж билини у баладах?...

були і є...

куди ж без них?...

...

Ем Скитаній

Лучники снів

Лети, моя стріла,

Даруй чарівний сон.

Хай випадуть із часу

І челядь, і король.

З ножем в руці заснуть

Убивці й крадії,

Керманичі військові

Й невизнані вожді.

Моя мета - свята:

Я бережу життя,

Я - суд і вища милість,

Я - обраний суддя.

Таємне наше братство

Розлите, як туман.

Ми - духи ефемерні,

Ми скрізь: і тут, і там.

Ми - доторки сумління

Й нав’язливі слівця.

Служіння - наша доля,

Ми - образи Творця.

Якщо ти чуєш болем

Раптовий серця зойк,-

То постріл наш, а значить,

Так промовляє Бог.

...

illia

у снігопаді

у зморі місто спить в обіймах ночі.

спадає сніг у сяйві ліхтарів.

зітхання вітру в тиші цій як злочин,

коли усе у тиші білих снів.

у ночі цій утаєна знемога.

кружляє сніг у холоді мовчань,

які імлею білої тривоги

у спогадах закохань та кохань -

там суєта і сміх, шампанське, квіти.

там незбагненно дивний світ!

а тут - зима бліда, струпка, сухітна,

закута, скута в непрозорий лід...

але здаля лунають срібні сурми -

розгорнуті знамена шумних свят!

крихкі мережки кружають ажурні

та метушаться, шумно гомонять -

гукають казку (може, чародійство?...)

у втомі ночі та у тиші міст.

аж недарма бурхливий та іскристий

їх вільнодумний водевільний зміст.

свята вже поруч, ось вже, очі в очі... -

вже блискітки у тиші білих снів,

коли тривожно спить в обіймах ночі

у зморі місто в сяйві ліхтарів.

...

Ем Скитаній
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Авторська дилемаМаркус Коен
16.06.2024
Писати роман нелегко. І ще важче тримати його деталі у таємниці. Подеколи ловлю себе на тому, що хоч ... Детальніше
За лаштунками проєкту "Босорка"Ія Лін & Ізумі Хо
17.06.2024
Привіт) Опубліковано четверте інтерв'ю в збірці "За лаштунками...". Сьогодні в нас відбулась розмова ... Детальніше
Все йде своїм ходомМейлі Рейн
17.06.2024
Привіт, Аркушики :) Я рефлексував про певні ментальні негаразди, пов'язані з творчістю та її просува ... Детальніше
Перший візит до містичного будинкуМаксиміліан Степовий
16.06.2024
Всім привіт! Трохи вийшла затримка через проблеми з інтернетом, адже нова глава книги "Таємниці дому ... Детальніше
Збірка поезій Югин Кобилянський
06.04.2023
Трошки набридло працювати в прозі, вирішив відпочити. Десь з дальніх полиць розумового горища витягн ... Детальніше
Конкурс "Антиутопія: маніфест -2024"Зорян Костюк (Костянтин Зотов)
15.06.2024
До 75 – річчя з дня першої публікації📕 роману Джорджа Орвелла «1984» оголошується неофіційний авторс ... Детальніше
На Аркуші вже:
11375читачів
135026коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: