У вирі чарівної метушні.

Сиділи ми у трьох коло багаття,

Нам темний ліс співав свої пісні.

Плювати та розтерти на прокляття,

Ми хитрістю уникнемо біди.

Чаклун дивився в кулю, посміхався.

Співець повільно струни лоскотав.

А я усе заснути намагався,

Та шлях мені забутись не давав.

Засніжені на нас чекають гори,

Попереду зруйновані міста.

Ватагою виходимо на лови,

Скарбів шукати сховані дива.

Не боїмось чудовиськ та драконів,

В печерах темних гноми не страшні.

Чекають нас шалені перегони,

У вирі чарівної метушні.

Підслухаєм в шинках плітки ми дивні,

За келихом кривавого вина.

Пожовклих мап звабливе шарудіння,

Нас тягне у незвідані міста.

В закинутих палацах та підвалах

Шукаємо покинуті скарби.

Дзвін золотих монет та злитків блискіт,

І завжди в нас нагострені мечі.