Лісовик

Йшов по лісу в шапці сірій

В білім светрі

Серед тіней

Лісовик, що жив під дубом

Де

ховався від людей

Він щоночі ходить лісом

З ліхтарем іде за хмизом

І щоночі

Зустрічає

Переляканих дітей

Вдень не ходить за гілками

Спить за мокрими шибками

І щоночі він виходить

В ліс

між проблисків очей

Шарф накинувши на очі

Дід собі під ніс шепоче

"Дикі жителі діброви

Залишайте кігті вдома

І виходьте в ніч, під кленом

Розкажу я вам легенду"

Звірі вирвавши всі кігті

В ніч, коли збирались їсти

Поховали в лапи руки

Переляканих дітей

І несуть дітей за вітром

В місце, де їм дід легенду

Хрипло з кашлем заспіває

В місяць, що горить як вдень