Нема на серці спокою

з ранку прокидаюся, нема на серці спокою.

В вікно я придивляюсь, бо на дворі весна.

А спокою немає, бо серце захищає, коханий на війні.

З ранку прокидаюся, нема на серці спокою.

В вікно я придивляюся, бо на дворі зима.

А спокую немає, бо серце вже коханий, не захища.

Лижить мій милий підземлею, навіки спочива.

Ненавиджу я вас, за те що скоїли цей жах...