Здається тобі

Здається тобі, що це все не важко,

Смерті ж не варті того,

«Сісти за стіл та просто поговорити»

Та про, що говорити з тими, хто смерті бажає тобі.

«Віддати клапть зéмлі - ось і спасіння»

Та чи легко це буде, як не за тим те тварі прийшли?

Здається тобі, що територій їм треба, канал провести, збудувати будинки,

На крові мирних людей...

Та чи вийде у них це так легко?

Просто прийти - ось і "рішеньє"

Та як це зробити, поки люди наші та культура відома все по зéмлі бродять...

Здається тобі, просто ради розваги вони катували тебе.

Та добре знають вони, що поки є люде - є і культура, і мова

Вбивать тебе будуть, поки ти не забудеш же це.

Вбивать тебе будуть, поки не забудеш ціну історій,

Що про козаків могутніх, дідусь розповідав тобі.

Катувать тебе будуть, поки не скажеш: «Слава тим, хто не за тих себе видає».

Катувать тебе будуть, поки не забудеш матір лице.