Звичайний день на фронті
100101
Звичайний день. Жорстокий день на фронті...
Тут кожна мить живе останнім днем
Шматують степ ікласті горизонти,
Плюють вогнем
Сповзають з териконів хижі тіні,
Летять у прірву наче валуни
В ранковому малюють мерехтінні
Оскал війни
В розбиту мить кривавого осоння
З горластим воєм з неба вниз летить
Лихих утвíр,- сталеве гайвороння
Готове вбить
День догоряв. У вирву впав хлопчина
Між зорі світлі йшла душа спочить
Дивився в ніч він згаслими очима
Як сніг горить
Ніч накривала біла хуртовина
Я теж горів без нього в пеклі слів
Й злітала іскрами увись моя провина,
Що я вцілів
В. Самотар
1.12.2023
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯