Той що гімни співа святиням

Сльозин краплини

Вверх стікають

В розмир Творіння

Рубці до спини

Приростають -

Цупким корінням

Думки зшаліли

В шумовинні,

Посіверіли, -

Йдуть підозрілим

Баговинням

У перезріле

Там в перезрілім

Ще не чуті

Ніким не взріті

Лежать зіпрілі

В жовчі - ртуті

Для слів орбіти

Страх потойбічний

Волю-вату

Паралізує

Змій споконвічнийний,-

Зло пихате

До мрій плазує

Та встав завсідник

Битв нестримних

Із павутиння

Сонцесповідник

Той що гімни

Співав святиням

Аркан накинув

Батько Арій

На змія тіло

Впав в домовину

Бестіарій.

...Загуркотіло

Надія знагла

Віру править,

Ладнає крила

Щоб доля спрагла

В штилі навіть

Вітри зловила

Душа повстала

В ілюзор’ї

На бій зухвало

Вогонь кресала,

Гріла зорі

Бо світла мало!!!

В. Самотар

1.11.2023