Як пахне в передгроззі глиця
000116
Як пахне в передгроззі глиця
В замлілих снах!
Гуде старезна черепиця
В парних дощах
Зірниці спалюють прозріння
Важких думок
У розпанахане сумління
Веде їх крок
Слова мов виспраглі копиці
Змокріли вщент
Сховавсь намоклий під ялицю
Рим диригент
Душа веселками сповита -
Німе дитя
Без слів спілкується зі світом
Своїм життям
Пірнає в життєдарну зливу
Чарівна мить
І вмиротворений, щасливий
Ти прагнеш жить!
В. Самотар 8.8.2023
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯