Чаклунка
Чаклунка чаклує в чарці чарівний світ,
А часом вона чаклує чорнильний чад…
Гвоздика, вино, кориця, і дикий глід,
І ти розумієш –
Не буде шляху назад…
На сонці зігралась ящірка
чи дракон?
Залежить від того як близько
ти підійдеш…
Мізинцем незграбно руни у телефон…
А раптом вона там пише тобі щось теж?
І серце давно на друзки…
Й життя також…
І в юшки в обід сьогодні був дивний смак,
Ми часом так безпорадно, так мало можемо…
Шукаємо рятівний ефемерний знак,
Знаходимо конюшину – чотирилист,
І віримо, що складеться нарешті пазл
З усього, що так важливо було колись,
От просто так начаклується
Цього разу….
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.