Алхімія
220135
Спогад
про тебе
болить,
немов зуб із діркою,
монотонно ниючи,
поколює в грудях,
мов серце втомлене,
хрипить, як легені
затятого курця,
за пам’ять чіпляючись
зламаним протезом.
А душі радісно,
що ліку від хвороби
з діагнозом «кохання»
не продають
в аптеках.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯