Судний день

О, мій королю, чому ж ви

Біліші стали аніж сніг?

Чому різкий ваш голос стих?

А з вуст невпинно сиплються мольби?

Чи не тому, що перед вами

Постав ваш син разом з рабами?

Чи може, то — геть не раби?

Покрутять пальцем біля скроні,

Коли скажу: "Як на долоні

Побачив принца в тронній залі,

Струнку ельфійку поруч з ним

І цівку крові на кинджалі..."

Чиєї? Певно царських псів.

О, мій королю, чому ваша

Глава так високо злетіла?

Застигла розпачу гримаса,

А тіло впало й обімліло?