flaus centure

І знову,цей ліхтар у вікно,

І знову дощ,що споглядає із не звідки.

Ось–я,пошепки я кажу про минуле,

Чому ж знову тема,за минуле.

Усе веде назад в минуле,

Те,щасливеє життя.

Як же було добре,

О,ні прийшла та осінь,що забрала моє дитинство.

Дитинство,що дало мені можливість споглядати за небокрай,

Для того,щоб пізнати справжнє щастя.

А за вирієм птахи,

Вони ж були вже білокрилі.

Білокрилі від майбутнього снігопаду,

Холоди та сніги.

Я знову відчуваю потік ОЦК,

Цей жар та вода холодне.

Лише одне пов'язує мене з дитинством,

Таким щасливим та незабутнім.