Чужа завітала до мене жона

000104
Публікація: 22.12.2023
Вірш
Завершено

Чужа завітала до мене жона

Близька і далека в обіймах була...

Я знав наперед, що сховає вона

Весільну каблучку у скриньку стола.

Висока і спіла, два яблука, — грудь

І біле над груддю плече крейдяне

Украдене в когось кохання-троюдь

Палило мов лавова сопка мене

І димом та попелом наш ритуал

Скінчився з цигаркою біля вікна

Магічний не довгим був той інтервал

І знов розгорялась, як сопка вона.

Нектаром гречаним, солодким пилком

Із вуст пригощала, гаряча й хмільна

Лиш стала гірким проміж горла клубком

Каблучка в столі, що шукала вона!

Та вже із широких небесних воріт

Проміння ранкове йшло дружно в строю

Як зáвжди так звично сказала: «Привіт»

Й оділа на палець каблучку свою...

В. Самотар

22.2.2023

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі