Чужа завітала до мене жона
Чужа завітала до мене жона
Близька і далека в обіймах була...
Я знав наперед, що сховає вона
Весільну каблучку у скриньку стола.
Висока і спіла, два яблука, — грудь
І біле над груддю плече крейдяне
Украдене в когось кохання-троюдь
Палило мов лавова сопка мене
І димом та попелом наш ритуал
Скінчився з цигаркою біля вікна
Магічний не довгим був той інтервал
І знов розгорялась, як сопка вона.
Нектаром гречаним, солодким пилком
Із вуст пригощала, гаряча й хмільна
Лиш стала гірким проміж горла клубком
Каблучка в столі, що шукала вона!
Та вже із широких небесних воріт
Проміння ранкове йшло дружно в строю
Як зáвжди так звично сказала: «Привіт»
Й оділа на палець каблучку свою...
В. Самотар
22.2.2023
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.