Сонет ІV

Чи ж я не раб розгойданих жадань,

Чи ж я не риба, що поймають сіті

Твого мережива і темних поривань,

Що наче ніч владарствують на світі.

Якщо покора схрещених зап’ясть,

Принадна юнь шовкових перс та стегон,

Від щастя перетягнуть до нещасть,

Земля не стане вищою за небо.

Таких вершин не здужає поет

Шукаючи красу в любовнім слові.

Хай тістечком смакується сонет,

А талія смакується в любові.

Цінуєш дотик, лиш тому, що мить

Минає в радості і в час коли болить.

24.12.2023