Повернися, повернися, повернись!

Повернися, повернися, повернись!

Я на колінах для тебе побуду,

Лиш ти на мене подивись!

Я вся твоя: зневажай мене знову й знову.

Повернися, благаю, повернись!

Я не плакатиму, не казатиму, що болить,

Твої слова одразу стануть медом,

Ти просто повернись…

Ха, я пожартувала!

До тебе я ніколи не повернуся.

Колись була ти щира, чесна,

А з часом паскудна маска та злетіла —

Себе ти показала: жорстоку та немилу.

Собі я перестала вірити,

Гидка провина була тільки на мені…

Дурепа! Чого очікувала я?

Що ти мене не покараєш?

За ту чутливість, щирість та відкритість?

Я далі йду - мені нелегко

Ти б мучила мене все й далі - брехала, уникала

Хоча я так тебе кохала!

Твоє «люблю тебе» - це все пусті слова

Ти знаєш,

Твій нарцисизм не пощадить нікого:

Дітей,

Батьків

Та тих, кого зустрінеш ти.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.