Повернися, повернися, повернись!
Повернися, повернися, повернись!
Я на колінах для тебе побуду,
Лиш ти на мене подивись!
Я вся твоя: зневажай мене знову й знову.
Повернися, благаю, повернись!
Я не плакатиму, не казатиму, що болить,
Твої слова одразу стануть медом,
Ти просто повернись…
Ха, я пожартувала!
До тебе я ніколи не повернуся.
Колись була ти щира, чесна,
А з часом паскудна маска та злетіла —
Себе ти показала: жорстоку та немилу.
Собі я перестала вірити,
Гидка провина була тільки на мені…
Дурепа! Чого очікувала я?
Що ти мене не покараєш?
За ту чутливість, щирість та відкритість?
Я далі йду - мені нелегко
Ти б мучила мене все й далі - брехала, уникала
Хоча я так тебе кохала!
Твоє «люблю тебе» - це все пусті слова
Ти знаєш,
Твій нарцисизм не пощадить нікого:
Дітей,
Батьків
Та тих, кого зустрінеш ти.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!