Відчуй

Мені казали:

«Ти так сліпа, бо молода,

Ти віриш у кохання, якого нема,

Кохаєш тих, кого не можна

Страждаєш рік чи пʼять,

І в натовпі шукаєш знайомий силует

Тебе засудять, ти божевільна

Не можна так кохати, не можна так жити!

Ти занадто чутлива, занадто вразлива,

Ти будь як усі:

Будь сірою, як миша

Сиди тихенько у норі

Ти хвора, ненормальна,

Себе погубиш, зупинись!

Ти розбиваєш їм серця

І робиш вигляд, наче жива

Цілуєш, обіймаєш,

Іншу людину уявляєш

Ще одному хлопцю серце розбила

Яка ти жорстока! Яка ти тварина!

А потім правду оминаєш…

Це не твоє, воно тобі не треба

І більше не бреши

Прийми себе таку, яка ти є

Насправді неважливо, вона чи він,

Ти щиро покохала, я знаю, але живи

Рухайся далі, пиши, радій

Бо час летить, ти не помітиш

Заплющиш очі, а там і 30

А потім 40, 50

Пообіцяй собі, що більше не скривдиш

Не візьмеш мотузку, не візьмеш стілець

Не спробуєш вбити себе, як тоді

Коли твій батько у розпачі сказав

Що хвора ти, бо правда для нього болюча,

А ти людина, щира, ти жива», —

І це сказала я собі.

.