Відчуй

Я вирву собі вуха

бо слова твої - отрута

така солодка, така мінлива

неначе погода восени

я виколю собі очі

щоб не бачити тебе ні вдень, ні вночі

таку прекрасну, бажану

неначе перший день весни

після жорстокої зими

я відріжу собі язик

щоб не сказати знову,

що так кохаю, тебе бажаю

І що всіх інших оминаю

страждаю, вмираю

я вирву собі ноги

щоб більше не бігати, не благати

хоч крапелькі жалісної уваги

Я зроблю собі лоботомію

щоб перестати відчувати

ці жалюгідні почуття

Так хочу пізнати кляте забуття!

я вже не плачу від фізичної болі

і сама себе збираю по шматках

а потім знову шукатиму тебе по світу

неначе наркоман

який шукає кляту дозу

Так жити я більше не в змозі