Туман

Падає древо за древом в туман,

що наповзає, сріблистий коллодій.

Хто ж там блукає, безумний Боян,

ріже струною, як мертві колоди,

Дерево правди і древо любов,

Назирці тихо зі скальпелем ходить,

Листя гаряче збирає в альбом?..

(Синява тисне на хмари зі споду...)

У дощовому важкім молоці

стежкою йти і поволі чманіти...

Мряка зависла (вуаль на лиці)...

Хмари сріблисті, як мозок розкритий...