WILD EDRIC – ДИКИЙ ЛОРД ЕДРІК сонет навпаки

Знов місяця з’являється берил...

Тяжким, як тарча, стане небосхил

У дикому манкому передвісті.

В дрімоті зачувається хода:

Це Дикі Лови маряться у місті...

Розплющу очі – станеться біда.

Заплющу очі... та усе ж впізнаю

Твій, лорде, впертий, непохитний лик.

І леді Ґодди образ я навік

В зеленій бурі цій запам’ятаю.

І Флоренс Найтінґейл я помічаю:

До вбитих йде між скелями вона...

Як звір, від болю плачу край вікна...

А вранці до святині припадаю.

АВТОРСЬКІ ПРИМІТКИ: Дикий Едрік (Wild Edric, Edric the Wild) – жив у Британії в середині ХІ ст. Володар графств Шропшир і Герефордшир. Був серед тих англосаксів, які боролися проти Вільгельма Завойовника і його норманів, проте все ж таки вороги здолали і ув’язнили Едріка. За легендою, дружиною лорда була леді Ґодда (Lady Godda) з клану Ші племені Дану, тобто фейрі. Едрік навік утратив кохану, порушивши свою обіцянку – не згадувати її сестер. За віруваннями, дух Едріка став на чолі Диких Ловів. Іноді Едріка супроводжує леді Ґодда. Цих духів бачили напередодні Кримської війни (тому в сонеті згадановідому медсестру Флоренс Найтінґейл), Першої та Другої Світових воєн. Почути або побачити Дикі Лови Едріка – на біду. Тому треба впасти ницьма, доки вершники не проїдуть.