Кохаю тебе. К.

Він знову її побив.

Каті вистачило одного лише погляду, щоб помітити свіжі синці на шиї подруги. Сашка мимохідь посміхнулась, і піднявши одну руку, відказала:

– Навіть не починай.

Катя похитала головою – що ще тут скажеш, коли твоя найкраща подруга до нестями закохана у тупого виродка?

Студенти мляво тягнулися до воріт універу. Повітря просякло димом дешевих цигарок, що були звалені у підніжжя переповненої урни. Дощило.

Холодний вітер грубо скуйовдив волосся Сашки, і Каті відкрився ледь помітний червоний слід на щоці подруги. Якщо придивитися, то можна розібрати декілька цифр, що повторювали контур кола.

Сашка мовчки поправила зачіску й рушила до універу. Її тоненькі підбори вистукували в такт дощу, розбризкуючи воду з калюж. Катя, накинувши капюшон, пішла слідом.

Комар – таке прізвисько у Сашкового бойфренда, – не прийшов на пари. З кожною хвилиною Сашка дужче хмурила брови й нервово стукала тендітними пальчиками по екрану мобільника. Катя, як завжди, була поряд. Вона фізично відчувала напругу подруги, але не знала, як тут зарадити. Коріння Сашкової залежності проросло надто глибоко – коханням таке почуття назвати важко.

– Може, щось трапилося? – пошепки запитала Сашка. Вона саме відклала телефон й почала намотувати біляве волосся на палець. До кінця занять було ще добрих тридцять хвилин.

Катя обережно обійняла подругу. Її рука торкнулася вуха Сашки й поправила прядку волосся.

– Я знаю, що ти не любиш, коли я так кажу… – Катя говорила повільно, підбираючи правильні слова, – але це ненормальні відносини, Саш. Ти заслуговуєш на краще. Я…

– Перестань мене повчати!

Вчитель шикнув на дівчат й продовжив писати формулу на дошці. Сашка додала тихіше:

– Відколи я стала з ним зустрічатися, у тебе самі лише претензії. Катю, коли ти покохаєш, – по-справжньому, – ти мене зрозумієш.