Недорусали

4.

– І з нами це теж може трапитися? Нас теж можуть ув’язнити? І згідно з вашими природними законами у нас мають вирости хвости, луска та зябра? – перелякалася Ліза, бо не дуже горить бажанням перевтілення та здобуття собі нового обліку. І не палає від нетерпіння здобути статус прислуги або ув’язненої. А перспективи все ж не дуже обнадійливі.

– Так, навіть з вами. Я мала сказати про це раніше, але боялася, що не захочете мені допомогти. Ви ж люди з пророцтва. – Русалія відповіла на питання спокійно, бо ніде правди діти й потрібно все ж розповісти, що може чекати обраних і для чого вона їх врятувала. Якби не знала про віщунство, то навряд чи звернула б, взагалі, увагу на цих двох. Після втрати чоловіка намагається не втрапити, ні в які халепи та трималася осторонь усіх океанських проблем. Але як не ховайся та тікай, а біда й на печі віднайде, так і цього разу, куди було діватися, якщо доля сама підкинула такий сюрпризик. Тому нічого іншого не залишалося, як влипнути в цю епопею по самісінькі вуха.

– Якого пророцтва? Як ми зможемо вам допомогти? Я так розумію, що вибір у нас не великий, тільки що ми маємо робити? – Любомира теж зацікавили слова русалки, бо в цьому випадку ти пан або пропав, а третього не дано.

– Я розкажу все по черзі. Не поспішайте. – Жінка-русалка заспокоює подорожувальників, бо все потрібно вирішувати поступово, а не накидати незрозумілих фраз, а потім не знати, за що братися.

– Добре. – Ледь чутно промовили закохані в один голос. Іншого вибору в них немає.

Русалія підійшла та прикрила незвичну водорість посудиною, щоб та перестала випромінювати світло в темряві. Ця рослинка настільки не звична, що дівчина хотіла, було, її помацати, але все ж утрималася від такого вчинку. Не наважилася попрохати дозволу в нової знайомої.