Третій зайвий

Її коси – вогонь, погляд – програна гра:

Наша юна графиня прекрасна до згуби.

Щось вмирає в мені кожен раз, коли граф

Видихає свій сміх у кармінові губи.

Графу був вірний пес і найкращий слуга,

Поруч завжди – в боях і на пишних бенкетах.

Та зжирає мене ця нестримна жага,

Темна магія вабить кривавим секретом.

Я вивчав її тіло, ховаючись в тінях,

Переймав її крок, її рухи й вимову.

Мені шкода, маленька красива графине.

Все, що далі відбудеться, – буде з любові.

…Мої коси – вогонь, погляд – чорна діра.

Нове тіло так швидко загоює рани.

Час іти: у покоях чекає мій граф,

І між нами ніхто вже не стане.