Зелений дракон

700144
Публікація: 19.02.2024
Вірш
Завершено

Зелений дракон над містами літає,

де люди з блакитною кров'ю у жовтих тілах

свій край від навали щодня захищають,

долаючи труднощі, горе і страх.

— Не вірю, оце так жага до свободи! —

захопленню змія немає межі:

— бракує їм тільки крила допомоги,

в додаток хвоста, що належить мені.

Подам я їм лапу, а навіть чотири,

ще зуби і подих вогняно-жаркий,

аби спопелити навік темні сили,

щоб чорт не вилазив з болота якийсь.

А далі засію той край верболозом,

що вмиється ріками вилитих сліз,

закрию державу від бід і загрози,

кордоном розкинувши зелені ліс.

Калиною всію обвуглені частки

землі, що поглинула кров козаків,

а там, де тілами заради нащадків

герої лягли, захищаючи світ,

розстелю діброви, прикрашені буком,

поблизу розставлю соснові бори,

і хай яворина розкаже онукам

за що помирали їх предки колись.

Кущем ялівцю я оздоблю могили

всіх тих, хто безслідно пропав по цей день.

Гілки бузини із любов'ю лягли би

на дім спочивання невинних дітей.

Та зараз між іклів моїх перемога,

що ревом нестримним так рветься з грудей.

Її подарую в річницю дракона,

підтримати хочу цих вільних людей.

(Грудень 2023 р. - січень 2024 р.)

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі