Гномський клич до бою!

Сміливіше, прославлені вої!

Ви гартовані кров’ю в боях!

Ви нестримні, могутні герої

І в серця не пускаєте страх!

Ви на гномських ковадлах підгірних,

Для звитяг готували мечі!

І на герць на своїх конях вірних,

Прискакали з щитом на плечі!

Перед нами ельфійські загони –

Ніжних фей із тіней лісових!

Ви долали чудовиськ-драконів,

Мантикор і віверн золотих!

Вони хочуть ліси посадити

Там де скелі – де гномів земля!

Будем гнати їх з гір, будем бити!

Щоб тікали мерщій звідсіля!

Берегти обіцяли до скону

ЗЕмлі лави, скелястих вершин!

Хай клюють м’ясо ельфів ворОни

Між кущів їх зелених долин!

Гей, до бою сокири сталеві!

Воїн гном – неупинний таран!

Підкоряємось лиш королеві,

Не лякаємось гибелі й ран!

Після бою ми вип’ємо пива

І співають хай барди кругом

По тавернах балладу щасливу

Гостровухих долає як гном!