***

Заплямовані стежі, повиті корінням,

До розбитого храму уже не ведуть,

Тож розпеченим лезом тепер не повинен

Прокладати невпинно до нього ту путь,

Бо достатньо вже зроблено — шахи в шухляді,

Розповзлися по дошці волокна руїн.

Закривавлені пальці ще хочуть гуляти,

Доторкатись до стін зачерствілих моїх,

Але шах вже стоїть, запечатаний матом.

Королева розп'ята, у грудях кулак.

Ти здолав її. Боляче? Шкода? — бо втратив

Найціннішу фігуру й закінчилась гра.

Пішаки заступились, бо годі мовчати.

Спостережень і жалю замало. Ім'я

Повернути до храму розбитих початків

Крізь світи розуміння й воскреслих розп'ять

Було важко, проте я зуміла. Востаннє

Зазирнула в обличчя свого короля.

Пробудилась від сну. Результатом повстання

Стали ґрати для тебе і воля моя.

Спалахнули квадрати, зітліли стосунки,

Ти гросмейстер у смужку з побитим життям.

Обтрусившись від пилу, поправила сукню,

Поборовши аб’юз, усміхнулася я.

(Грудень 2023 р. - січень 2024 р.)