Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #воля (50)

***

Заплямовані стежі, повиті корінням,

До розбитого храму уже не ведуть,

Тож розпеченим лезом тепер не повинен

Прокладати невпинно до нього ту путь,

Бо достатньо вже зроблено — шахи в шухляді,

Розповзлися по дошці волокна руїн.

Закривавлені пальці ще хочуть гуляти,

Доторкатись до стін зачерствілих моїх,

Але шах вже стоїть, запечатаний матом.

Королева розп'ята, у грудях кулак.

Ти здолав її. Боляче? Шкода? — бо втратив

Найціннішу фігуру й закінчилась гра.

Пішаки заступились, бо годі мовчати.

Спостережень і жалю замало. Ім'я

Повернути до храму розбитих початків

Крізь світи розуміння й воскреслих розп'ять

Було важко, проте я зуміла. Востаннє

Зазирнула в обличчя свого короля.

Пробудилась від сну. Результатом повстання

Стали ґрати для тебе і воля моя.

Спалахнули квадрати, зітліли стосунки,

Ти гросмейстер у смужку з побитим життям.

Обтрусившись від пилу, поправила сукню,

Поборовши аб’юз, усміхнулася я.

(Грудень 2023 р. - січень 2024 р.)

...

Роман Фещак

Недоля

Ти мій побічний ефект а не доля,

Не зустрічала б тебе якби на те моя воля,

Життя ділиться на «до» а після вже нічого,

Скажи: що я не можу без тебе побачити чи зробити такого,

Адже я сильна доволі й сама,

Ніколи я не була твоя.

Ти моя недоля,

Згинь з моїх очей-така моя воля!

...

Діана Гобой

свобода

свобода – це коли ти вирішуєш, а не за тебе

це коли уникаєш зайвих вагань

це коли кожної миті робиш те, що треба,

а не те, що підказує тактика запобігань

це коли за найтісніших обставин

ти відчуваєш себе королем,

а не рабом незліченних

й кошлатих бажань

це коли ти сміливо дивишся

у бездонне небо,

аби за мить увірватись

в коло страждань.

це коли щось у тобі

є сильнішим за безліч обманів

коли ти приймаєш рішення,

зваживши всі ланцюги

це коли ти тримаєшся

того берега,

де відступають найвитриваліші

вороги

...коли за спиною все те,

що давно минуло

коли поряд ті, із ким

варто бути!

що буде – того

не знає ніхто,

але чи не варто

заради найкращого –

перемогти –

майбутнього?

9.03.2022

...

мелхіседек

Моє єдине тобі прохання...

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Не гальмуй на своєму шляху.

Іди завжди вперед, навіть поволі.

Правда, ти ж хочеш осягнути мету?

Ти не здавайся, благаю ніколи...

Стій на своєму, коли нема сил,

бийся завжди за свою долю,

бийся, навіть якщо лишився один.

Ти не здавайся, благаю ніколи...

Життя непросте, я знаю, повір.

Не раз завдаватимуть тобі болю,

та ти здіймись як орел, вище гір.

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Розправ свої крила і вільно лети!

Лети вперед із силою волі!

В своєму серці її збережи.

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Здолай вже нарешті військо біди.

За ним ховається твоя доля,

Вона тебе жде, не здавайся. Іди!

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Вінтоняк Юрій

20.09.2021р

...

Вінтоняк Юрій

Боги

Род, Одін, Зевс, всі інші всемогутні боги,

Чи розуміють вони силу віри душі людської?

І чи плекають вони в серці щирі почуття до волі?

Чи мужньо віддають життя за рід свій та красу землі святої?

Чи вміють попри все вони йти за вогником надії,

Та цінувати вдячність, поважати старість, втому?

Чи знають, що таке Справжнє Кохання та дитячі мрії?

Або чому зростають "крила", коли шлях веде додому...

Чи відчувають біль вони, коли ховають побратимів?

Або що значить дійсно спека, спрага, голод?

Чи знають, як відновлюється серце від тепла обіймів?

Чи як лютує в порожнечі серця дикий холод?

Що відчувають, коли бачать сльози матері чи посмішку дитини?

Чи віддали б вони своє безсмертя другові чи брату?

Чим є для них життя звичайної людини?

А Смерть - подруга їм? Попереду чи все ж позаду?

...Род, Одін, Зевс, всі інші всемогутні боги,

Чи розуміють вони силу віри душі людської?

І чи плекають вони в серці щирі почуття до волі?

Чи мужньо віддають життя за рід свій та красу землі святої?

~осінь•2023~

...

Lexa T. Kuro

Жіночий декаданс

1

Коханню всі живі підлеглі

І перепонам всім на зло

Я роблю вибір збити кеглі,

Хоч це єдине глузду тло.

Життєві хвилі між штормами -

Я каравела є твоя.

Взаємність не живе між нами

Та все одно... Кохаю я!

Приспів:

Ти просто оселився в серці

Не постучав, а вибив дверці.

Розвів багаття піонерське

Підеш і попіл, замість серця.

Проти пожежі розум марний

О Господи, який ти гарний!

Згоріти зовсім не боюся

За волею вже не женуся.

2

Хижак він, хоч я і не здобич -

Емансипована мала.

Та правилам я вже не родич

Хоч народила їх сама.

У бій за щастя з головою,

Мета програти і в полон

Вона заручник, а не зброя.

Єгипет я, ти - фараон.

Приспів

3

(декларація) Коли крізь біль я знов із попелу постану

Собі пообіцяю в котрий раз,

Що жертвою ніколи більш не стану.

Що завжди головна я поміж нас.

Не вартий ти страждань моїх віднині -

Я горда вже була і буду знов.

...

Та все це в одну мить кохання спинить

Бо почуття нас повнять наче кров.

Приспів

+ (декларація)

Хай навіть вкотре помилюся

Та все одно свого доб'юся.

...

Легрей

МИ НАЦІЯ РОЗУМНА І КРАСИВА

Ми нація розумна і красива,

Що б не брехали чорні язики,

Достойні ми гармонії та миру,

За них завзято боремось віки.

Не може Бог рабам давати силу,

Родючий ґрунт, таланти, в небі журавля,

По вірі нам дано, бо ми просили,

Щоб воля у душі, а у ногах свята земля!

На жаль, усе не може бути ідеально,

Тож по сусідству поселили москаля,

Він трощить все, руйнує, б’є безжально,

Раніше там казилася орда і татарва.

Достатньо вже терпіти витівки звірячі,

Пора цій гідрі голову скрутити,

Копита обламати, бо вони чортячі,

І в мальовничій вільній Україні мирно жити!

...

Ксенія Демиденко

Чому своїх думок стидаємося...

Лети , лети моя душа

Чого ж ти знову озираєшся

Не знаєш ти всевишнього лиця

І не помітиш в натовпі його,

І не зустрінеш ти людей своїх,

Чому ж усі тут начебто чужі?

Можливо, настав час дізнатися хто ти такий...

Чому своїх думок стидаємося, боїмося,

Не в силах волю дати почуттям ,

Та віднайти своє буття...

...

Валер'янка

Дорога волі

Сьогодні це - моя дорога,

В полях, що болем поросли.

Тут горе сіяв кат убогий,

І кров'ю щедро оросив.

А я пожну той біль полинний

Засію жито в чорнозем.

Ти ж восьме чудо, Україно,

Тебе не знищити вогнем.

Тебе ракетами не вбити,

Тебе мечем не засікти.

Ростуть маленькі наші діти,

Щоб бути вільними. Як Ти!

...

Валерія Матвієнко

Я в дорозі

Я вийшов із пітьми. Я в дорозі. Волю зберіг.

Лабіринти прекрасного — не мої вітрила, пробач.

Зазивали краплені знову в завірюху, а я не міг

Зрадити істину віри через чужий сон невдач.

Я несу не світло вночі, не світ, лише свій обов'язок.

Бачу віри сумніви у відблисках фраз.

Мені миліша свобода, вітер ста доріг, зітхання зірок

І тепла млість коханих очей у спокійний час.

Я в дорозі. Упаду — значить вийшов час повз тривог.

Бо не літати тому, кому небо зорями напоказ.

Чи далеко до горизонту? О, знає відповідь лише бог.

...А я вийшов із пітьми. Я в дорозі. В серці маю дороговказ.

~квітень•2023~

...

Lexa T. Kuro
12+

На межі

Як досягнути мілини, коли не сила більше плисти?!

Відчай росте, спромога ні, хоча шалено хочеш сісти.

Яскраві з берега вогні так манять в вогкому полоні!

Когось покликати! Аж ні, нема рятівника долоні.

Тож мусиш через не можУ знаходити щоразу сили

Для чергового ще гребку у бік твердих вогнів на схилах.

І дивне те, що сотні раз помер там і вже майже здався

Та з надзусиллям, в котрий раз, відчув, байдуже вже, добрався.

...

Легрей

«Добрі» москалі

Дивись уважніше у небо,

Ти бачиш? Птиця там летить,

Свобода нею рухає, а треба,

Вождеві вам вуста закрить.

Смерть тисячох не бачиш,

Ніби їх кров не на тобі,

Не хочеш вірити, не плачеш,

А міг життя комусь спасти.

Ні! Вільно думку не казати.

Ні! Це не провідне на час.

Купити б цукор та зваргати,

Побільше «гіркого» у вас.

Привілля від москалика далеко,

Ти в землю краще став глядіти,

Твій дух - кульга, він не лелека,

Та став, як раб, його не зберегти.

Все більше риєш яму вниз,

А звідти вибратись складніш.

Дражнячи блазня, ти не злись,

Приїде цукор, і знову - пий!

...

Катерина Бондарєва

ЗАПИСКА БЛАЖЕННОЇ

Не питай як у мене справи

Я тобі не відповім

Не запитуй у чому справа

Я сховаюсь від тебе у дім

Я втечу в свій маленький ящик

Буду далі я від людей

Тут заразять мої таргани

Мене купою дивних ідей.

Я – психічно хвора людина

Дівчина без болю і без жалю

Я виплакала всі свої сльози

І відстоюю волю свою

Я лишу цю записку людям

Що читатимуть її за роки

І хтось скаже: «Вона блаженна,

Загинула в молоді роки».

...

Валерія Курудз

Голос

Голос лунає із тиші.

Так темно...о, як темно тут

Нічого не видно, тільки чутно

грім, хоча ні не він,

це розкот автоматної черги,

який лунає десь там

але ехо відбивається

ось тут в темноті.

Голос лунає із тиші

я чую, як пошепки молода мати

тихо співає своїй дитині

колискову, як мантру, щоб

заспокоїти дитину та й себе.

Голос лунає із тиші.

То майже сива мати.

Тихим голосом промовляє слова.

Звертаючись до янгола свого сина

й просить захистити його від лихого.

Голос лунає із тиші.

То мила старенька бабуся молиться,

богу і просить його про допомогу

про захист для себе і для її найрідніших.

Голос лунає у тиші

мені вже не темно,

мені вже не страшно.

Я більше не боюсь

голос, який лунає то мій.

Хоча ні це не окремий голос

це гучний шепіт

Українського народу,

який молиться

за своїх синів і дочок.

Голос лунає живими устами,

непросто говорить.

Він лунає голосно і чітко

В рупорі для тих хто.

Вуха свої закрив від правди.

Голос лунає і завжди буде лунати.

Бо воля, бажання, і сила не в одного.

Вона у цілого народу одна.

11.08.22

...

Тетяна Фан

острів згубної днини

роздуми-думи-уми... -

ділене слово руїни.

посуд битий із глини -

"дзень!" у відлунні громи.

таненням далями лес

острову згубної днини.

розсвіт сяянням винним

в сонний озера плеск.

човен водами там

гойданий зорями з ночі.

посміхом скоєний злочин

обрію спраглі вуста.

зблизька блисканням блиск

в біло серпанкові лики.

погляд німотного крику

втоплений в сонячний лиск.

біля і навколо...біль

кидано гуркотом грому

в ноги підземного гному

об земляний його діл.

що аж просипався сніг

до підземельного літа.

килим у зиму розквітло

мов самоцвітами ліг.

доля долиною доль

кроки тут свої чинить.

поряд воля загине

зманена шляхом в юдоль......

_____лес - грунтоутворююча гірська осадочна порода сірувато-жовтого або червоно-бурого кольору

...

Ем Скитаній

Зламки

Я чекав весну,

І вона чекала,

Календар зігну,

Та цього замало.

Я дивився вслід,

Там піщані замки,

Як посходить лід -

Лишаться уламки.

Я їх полічу,

Аж дійду до сотні,

Засвічу свічу,

І змету в безодню.

Як пекучий віск,

Перейде на руку,

Не почуєш писк -

Не зроблю ні звуку.

Бо свіча це стяг.

Це моє знамено!

Я йому присяг,

Точно, достеменно!

Я пообіцяв,

Най які невдачі,

Ким би я став -

Вмру і не заплáчу.

Підійму свічу,

Осяйну уламки,

Мрію прокричу,

Простою до ранку.

Вранці новий день,

Освіти́ть безодню.

Зламки там лишень.

Отже - не сьогодні.

...

Сергій Сорока

Уявіть тільки мирне небо

Уявіть тільки мирне небо, ту спокійну його блакить.

Подих свіжого й тихого вітру ви також собі уявіть.

Уявіть сонця теплого промені – ніжні доторки до лиця,

І обійми мамині… в споминах… в споминах залишила війна.

А на небі тільки спалахи. Спалахи, шум і плач…

Віючи клятим порохом, між нами бродить палач.

Він – то нелюд проклятий, боягуз без жалю і псих,

Що посмів свою руку підняти на дітей і жінок молодих.

Сірим стало блакитне небо, зажурилась моя земля,

Степ безмежний та поле зелене вмить вража кров залила.

Та дарма плекає надію тиран, що волю забрать зажадав:

Без волі життя як такого й нема – про це мій народ пам’ятав.

Наш дух не зламати, наш гнів лиш зроста – в цьому і криється сила.

Знеславить й зневолить козацьких дітей не спроможна ніяка скотина.

Всі кажуть «нас мало», та нас тисячі, мільйони разом із вами.

І навіть наші предки зараз живі – Тараси й Степани у нас за плечами.

Країно, не плач! Вставай з колін! Тендітна і юна дівчИно…

За тебе полягли тисячі голів й ще більше ідуть на кончину.

За нас увесь світ, за них лиш пітьма, ми переможемо – знаю!

Країно моя, синьо-жовте дитя! Тебе із колін підіймають.

Ти голову вниз свою не хили, не треба журби і сліз.

Вперед із нами ти гордо іди, тебе поважають скрізь.

Відмиємо крові пляму червону, що впала на всю Україну,

Відкинем ярмо неволі гіркої й збудуємо вільну країну.

А поки не вщухне гармати звук і танків страшні гудіння,

Уявіть перемоги у двері стук і мами міцні обійми.

Бо ж обійми мамині в споминах не залишить уже війна,

Уявіть сонця теплого промені – ніжні доторки до лиця,

Подих свіжого й тихого вітру ви також собі уявіть.

Уявіть тільки мирне небо, ту спокійну його блакить.

...

annadayway

Пам'ятає лиш земля

Не всі дати точні,

Не всі легенди правда.

Та й люди не усі були.

І не усі лишили згадочку про себе,

І ні словечка про них не скажуть вчителі.

Лиш земля пам'ятає всіх!

Усіх князів, княгиню й короля.

Козацькі війська, гетьманів і отаманів,

що йшли до бою і заборони не спинили їх.

Людей молитви, що линули до Бога, й козацьку булаву.

Хлопців наших, що не серце не дівчині,

А неньці, неньці - Україні віддали!

І те, як плакали жінки по Україні,

Що сльози їхні, як Дніпро.

Чому ж не пам'ятаю люди?

Чому героїв, що кістьми побудували фортецю Україні не згадають ні словечком?

Чому не треба людям цього?

Це ж їхні старшії брати!

А вони вірять, вірять в москальськую брехню.

І не зрозуміють все ніяк, немає в Україноньки такого друга, вигаданого брата.

Нема, не було і не дозволять свідомі люди бути!

І возвеличаться герої наші,

Й Шевченко до Бога полинуть зможе.

Молитиметься там, дивитись на Вкраїну-неньку буде.

Зустріне там, на райських небесах,

Усіх князів, княгиню й короля.

Козацькі війська, гетьманів і отаманів,

що йшли до бою і заборони не спинили їх.

Людей молитви, що линули до Бога, й козацьку булаву.

Хлопців наших, що не серце не дівчині,

А неньці, неньці - Україні віддали!

І тих, жінок, що плакали по Україні,

Що сльози їхні, як Дніпро.

Дивитимуться вони всі разом,

Як їхнії нащадки волю здобули.

...

ElizaLoiren

Шляхи

Дякувати пращурам

І птахам,

Ми існуємо і творимо,

Віками.

Породжені ми і птахи з динозаврами

Квітучою папороттю,

Лелека і хвощі — всі пов'язані

Божою заповіддю.

Волею чистої мети,

Всеосяжним прагненням,

Світлом і порядком.

Постає в нім "ти",

Глибоке й нерозгадане.

Не вистачає літер й екранів,

Часу і калорій,

Та ми стаємось

Понад віками,

І стається воля.

Далі буде,

Птахи літатимуть,

Малі ростимуть.

Ростки знаходять

Шляхи в асфальті,

Нам по ним.

2023

...

Анастасія Шкоп

Вільна Україна

Сьогодні бачила я сон,

в якому знов була щаслива,

був вільний світ і вільне небо,

і наша вільна Україна

цвіли ясніючі степи

і сонце серце моє гріло,

і я така, немов птахи,

летіла, бо зцілились крила.

Тепер все було, як колись:

В Дніпрі купалася малеча,

В лісах тварини завелись,

Ніхто не думає про втечу.

Запахла зорана земля

Життям, свободою, коханням

і це моя земля, моя,

В ній спрага духу поєднання.

Мов наші пращури говорять

"Єднайтесь, Ви - одна родина.

В родині кожного боронять,

Й батько доньку, й мати сина.

В своїх дітей карбуйте мир,

Живіть Ви гідно в Україні.

Нехай веде Вас поводир,

Ваш Бог і вільна Батьківщина".

...

Ашанія

Шлях

Ти втомився спочивать біля успіху

За крок

Тож давай знайди ще сили в собі

На стрибок

Як досягнеш ти вершини враз збагнеш

Не кінець

Звісно ти вже молодець, маєш статус,

Що боєць

А тепер поглянь довкола скільки гір

Дофіга

Є ще круче і ще вижче ніж твоя

Висота

Знизу теж підьом долають новачки

Зіштовхнуть

Тож життя невпинний біг всіх із нас

В тому суть

Водночас всі на дистанції цій роковій

Ворушись

І крізь біль, попри лінь та тримаючих корінь

Не лишись

З тими, хто втомивсь до того як почав

Лузерів

Серед виправдань і скиглень поколінь

Ворогів

Тих, що згасять марно світло діянь

Звершення

Але звісно вибір твій де, з ким, як

В вир буття

...

Легрей

Внутрішня сила

Прислухайся! Десь в тобі сила спочиває.

Це засіб для долання перешкод.

Немає в світі гір, що не здолаєш

І сам ти народився для пригод.

Не віриш? Сумнів серцем грієш?

Дарма, бо правду я кажу.

То слабкість із якою тлієш.

Задачу цю з тобою розв'яжу.

Готуйся! Ранок дії на підході.

Тому що вже прокинутися час.

Згадай слова при першій же нагоді.

Щоб не лишилось це лиш поміж нас.

...

Легрей

februariy -місяць лютий...

непримітний контур долі

по долонях юлиць голих

februariy креслить криво

снігоспадами примхливо.

а в сльоту (у зморі сонну)

косооким хитрим блазнем

змерзлу волю у полоні

водить містом на показ.

ухопив у зашморг мокрий

древа всі - малі, великі -

долу гне, хита і душить,

холод вдихує їм в душі,

видноколо за заслони

нагло сховує на схрон.

...закрутив сніги мов дзигу

дзвоном, гулом з тріском криги... -

там скажені коні хури

перемелюють на хугу

простір-час та вимір суті

усього в нестримній люті!...

білим мороком хурдел

у льодовій брилі, скуто

в замороженій купелі... -

там життя в недолі білій,

ледь що дихає та мліє,

у судомі б'ється в брилі,

нігті зламує об лід.

...сніг спадає.

тане.

станув з неба.

і сльотою знову стане.

у калюжах - вирій в скалках,

відзеркалень безліч сірих -

птах крізь них з небес зимових

тінню явиться низинно...

одним помахом крила

промайне міраж оманний.......

...

Ем Скитаній

Доля

Хто знає що для нас готує наша доля

За черговùм раптовим поворотом

Шляху, супроти томному комфорту,

У пошуках насичених подіями історій?

Немає змоги попередньо осягнути,

Розвіяти грядущого густий туман,

Одержимо зазираючи в кришталь

Здобути над майбутнім влади запоруку.

Незвіданий прийдешнього потенціал

До заохочення непереборної надії

Незмінно спонукає вірити у диво,

Сміливо ринутись назустріч почуттям.

Кмітливе серце не спіткає відчай,

Не втрапить у тенета сумнівів і горя,

До сонця підніматиме свої долоні

Із посмішкою щирою, що благо зичить.

Немає хибного у слідуванні своїм мріям,

У кожного своя і всі по своєму чудові,

Тож мчіться стрімголов вперед, невтомно,

Сторùцею відплатить вам життя, повірте.

...

Інгвар

Воля

«Збовтуйте коктейль напоїв та коктейль думок. У вас в запасі ще безліч часу».

К.Фірінг

Людина без волі наважується плисти за течією.

Спочатку понесе до берега,

Поб'є прибережним камінням,

Подряпає корчами.

Потім викине на середину річки,

А там мілина,

За мілиною круті пороги.

Що там попереду…

Ти не знаєш цієї річки,

Немає лоцмана.

Воля йде проти течії,

Проведе тебе до берега.

...

Кім

Моя країна

Моя країна - світ надій!

Я вірю в краще, у її майбутнє,

Країна сподівань і мрій-

Це почуття незламне й незабутнє.

Така прекрасна неосяжна,

Її краса милує душу...

Комусь здається зовсім недосяжна,

Та тут посперечатись мушу.

Країна волі, сили духу і свободи

Несе із гордістю свій стяг серед віків.

Розкішна землями, просторами природи

На заздрість недругів та ворогів.

Ніколи і нікому не здолати

Наш мужній та нескорений народ,

Бо Україна сильна і багата

І нам не треба більше нагород.

27.07.2021.

...

Леньо Світлана

Ой, не дорікай нам мамо

Ой, не дорікай нам мамо, ми хотіли жити,

Та хто ж тоді край наш буде боронити?

Хто ж калину тую червоную буде підіймати?

Ми ж повинні, мамо, святую волю кров'ю вражою скропити.

Нас згадають, мамо, як згадають неньку,

Бо ми її любії діти.

Бо нема на землях українських сиріт,

Всі українці з козацького роду,

Всі українці - бандерівські діти.

...

ElizaLoiren

ненависть.

вона тягнеться вверх по венам,

невпинно повзе до зірок,

заповнює вільний простір,

огортає до самих кісток.

забирається в комір серця,

застилає світ, що тріщить.

ненависть просить відкритись

і помститись за мертвих й живих.

після кожних нових тривог,

ненависть каже мені: "гори.

хай палає з тобою і зброї храм

хай царь молить свої богів.

хай міста полонить бойовий мій клич,

хай піднімуться стяги й зброї,

хай віднині ненависть зруйнує їх,

як вони руйнували долі."

ненависть каже мені: "убий.

тільки так ти віднайдеш спокій.

тільки в звалищі мертвих тіл

каяття їхнє щире й глибоке.

тільки знищивши їх зумієш

відплатити за смерть своїх,

вони не відберуть свободу,

якщо їх могила - дім."

ненависть каже мені: "живи.

на зло їх проклятим планам.

вони не здатні знищити те

що не належало їм по праву.

навіть з руїн ти відновишся знов,

буятимеш дужче ніж доти.

вони не заберут волю в того,

хто за неї померти готовий."

ненависть шепче, кричить, воркоче,

заклинає боротися знов,

бо шукаючи в світі бога,

ми лиш бачили власну кров.

лиш руїни на рідних землях,

лиш могили в степу лежать.

тож сьогодні ми віримо в себе,

бо сміливі за волю стоять.

...

Морган Стью

«Світанок в надії»

***

«Вино життя -- це є Воля свята»

***

Гроші -- полова,

А багатство -- кайдани..,

Найсолодше вино

Життя --

Це є Воля свята,

Де своя кується

Дайва-Доля,..

Бо світанок в надії

Народжує думку,

А вечір --

Не кожен зустріне

В цілунку

Тої людини коханої,

Твої,

Що серцем дарує

Відданість

У пізнань Волі..,

Бо ніщо не вічно

Та все -- минає

І... ми вмираємо,

Коли сон замикає

Бажання пізнання

Та гіркоту лиха,

Де :

Гроші -- полова,

А багатство -- кайдани..,

І

Найсолодше вино

Життя --

Це є Воля свята,

Як життя втіха --

Втіха єдина,

Навіки з нами...

------------------------------------------------

14.06.2008-08.02.2022;  Paris (M° 13 / A-a)

==============================================

ID:  939556

ТИП: Поезія

Автор: Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939556

=======================

...

Катинський Орест

Моїм подругам

Коли втрачаєш ти надію,

І гаснуть зорі уночі,

Згадай вагому ти причину,

Щоб жити далі сміючись.

Дороги пройдені життєві.

І кожен раз- як перший раз.

Яскраві спогади миттєві

Зігріють душу без образ.

Та вранці знову сходить сонце.

І знову вітер нових днів.

Життя буває монотонним,

Але ніколи – без плюсів.

Тримать удар навчила доля,

Вдягати маски- вороги.

Гартує дух сталева воля,

Тримають друзів голоси.

Ламать канони і шаблони,

Не бути зручною для всіх,

Долати вічні перешкоди-

Твій шлях міцний, немов горіх.

Ти плюс на мінус перемножиш-

І буде дивне відчуття.

Зневіру, біль і жаль проводиш

У край холодний небуття.

Зігріє сонце день прийдешній,

Розбудить в серці почуття.

Заграє кольором небесним

Твоє нове й стрімке життя.

...

Тарасенко Вікторія

У зареві ночі

[i]Сковано волю титано-вуаллю...[/i]

Співай, моя ноче, співай на світанні.

Хай оберемна, але потайна.

Крики потонуть у біло-мовчанні,

Допоки за вікнами стигне війна.

Сутінки знають оману моралі...

Усе, що постане - згоріла імла.

І попри надії та відчаї...ДАЛІ

Зі́йде тривала до суму зоря

І ТАМ заблищить, як живі мемуари...

Ковані сльози поснуть вітряком

І тихими стануть суцільні аврали,

Яким порожнеча - навік маяком...

Співай, моя ноче, співай у печалі,

Якій нерозривно дарую вогонь,

Аби у незмінності ніжно-вуалі

Я заховала...безмежжя долонь...

26.07.2023

...

Сара Ґоллард

Шакали в стойлі, а ягня на волі

Гундосить дід

На цілий світ:

Я не хотів,

Вони самі

Не піддались чомусь мені.

Згадалось, вчили в школі—

Були роки чудові.

«Вовк і ягня» Крилова

На українській мові.

Через слова героїв

Хотіли з нас зробити

Ягняту до обіду

Пану, що смерть несе.

Як смілося питати

Й у голос промовляти

Свої думки й бажання-

Одразу на заклання.

І не було б проблеми,

Але не рабів гени

І кров смілива в венах.

І найвродливіші жінки,

І найкрасивіші пісні.

Шакали в стойлі,

А ягня на волі.

Я так собі це бачила у школі…

22.02.23

...

Гретанія

Літня ніч

Люблю прохолоду літніх ночей,

вітер дарує обійми.

Хотіла б з тобою сидіть в вечір цей,

та знову я просто наївна.

Люблю прохолоду літніх ночей,

купа думок знов танцюють.

То котра цигарка і сльози з очей,

а я геть сама котрий вечір.

Люблю прохолоду літніх ночей,

світло зірок ще не згасне.

Ретельно подумавши, встану й піду,

шукати у снах своє щастя.

...

Владка

Ізюмський ліс

Осінь...тиша... і сосновий ліс,

Де у повітрі запах смерті, як повис,

А між дерев...скрізь сотнями хрести -

В могили люди сім'ями лягли.

У тиші тій лиш чутно шепіт душ...

Молитви...сльози...патріотичний дух.

Закатували, поховали в землю ту сиру -

Немає кінця вашій ненависті й злу.

Невже ви думали,що так нас можна зупинити???

Та нас тепер не зможете нічим спинити.

Дивіться в очі нам, бачите, там ВОЛЯ -

Це наша любов і наша зброя!!!

А ще, на руки, враже, наші подивися,

Ні, не одводь очей, пильно дивися.

Що бачиш? Так, не зброю, а браслет -

Це тепер наш жовто-блакитний амулет!

18.09.2022

...

Boichuk Olesia

humanoides

Щоранку прокидаючись удосвіта,

рахуєш кожне зерня соняха,

що проросте згодом із-під землі,

де ступав своєю ногою цей гуманоїд.

Чи може то був дикий Вепр,

що впивався своїми іклами в тіла Людей,

що наноси́в зі свого густого лісу багна

на священні тисячолітні килими

з рослинними орнаментами та позолотою?

Килими, якими потім вкриють лави

на моїх скромних поминках.

Хоча ні — навіть дикі Вепри чемніші за того гуманоїда.

Кажу "гуманоїд", бо від тварини він відрізняється своєю здатністю говорити.

Він має язик — орган, що продукує слова —

хоча то й не слова мабуть, а лиш паршивий яд,

що неконтрольовано випльовується із його бридкої пащеки.

Хоч і має він здатність говорити, та Мови наче не знає,

не розуміє — отже, не Людина, але й на тварину не схожий…

Глянеш на нього і розумієш — суцільна ілюзія:

зовні подібний Людині, а в середині пустка.

У тварини хоча б є серце. У цього серця нема, як і Мови.

Він нічого не знає про Любов, Надію та Віру.

Ніколи він не відчував Свободи —

йому подобається у цій залізній клітці,

сидить і читає мантри. Весь час одні і ті ж.

Він відмовляється пити моє вино,

бо знає, що там ховається Істина.

А втім моя Мова не дозволяє називати його "ним",

бо істота з обагреними кров’ю руками не може мати Роду.

...

annadayway

«Душа незламного Народу...»

***

Душа незламного

Народу,

Яку Господь вложив

У нас,

Щоб України бачить

Змогу,

Випробуваннями,

На час --

У цій війні,

Що освятила

Своєю кров'ю наш

Народ,

Де кожен має

Святу змогу

Докласти цілість перемог,

Як ту частинку,

Що сіяє

У кожнім серці,

Як життя,

Що посвятив, собою --

Кожен,

У вірність справи --

До кінця...

-------------------------

06.08.2023; Paris (Aurora) ==================

(!!!)

Autor ::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990644

(Katynskyy Orest)

==========================

...

Катинський Орест

«Вибір : пірит заліза,  чи Золото. . ?»

"Чоловіка випробовують жінкою, Жінку випробовують золотом, Золото випробовують вогнем, Вогонь Волі має нація, яка варта держaви.., АБО : нація, яка воює проти себе, чи піддається на умови існування завойовника, а чи байдужа до своєї історії пам'яті Волі та Свободи -- ЩЕЗАЄ..!" ---------------------- (Мудрість віків) =======================

********

Пірит заліза -- замість золота,          

  У вибір дня,

Що цінність має свою змінну --      

  Призначення...        

    Його підсовують,  

  Як противагу --

У владних вагах політичниx,      

 Гібридну утвердить війну,    

Де натовп купляють на блиск

Клоуна-блазня сцени дурних --

Агентів кремлівського впливу,   

  Щоб знищити Україну..,          

   Бо не так чужі воші, 

  Як свої гниди, 

Щo продаються і кров ссуть довіри             

   Живих..,                

А тому :

Смерть ворогам                     

   I             

 Слава нації 

У новій мудрості та єдності   

   Генерації, 

Де Україна -- понад усе          

 Була,             

   Є і буде,

Бо нам треба Пороху,

Як смерть зовнішньому i внутрішньому                               

Ворогу,    

 Щоби вміти відрізняти 

Пірит заліза -- замість золота,

Де завжди жива і єдина сила віри               

Та єдинства --  

Мудрістю персонального вибору       

  У завтрашню перспективу :             Київ-Русь-Україна...

Слава Україні !!!       

   Героям навіки ​слава,  

Щоб жила єдина,                            Повік, 

Національна             

Держава !!! ---------------------------------------- 15.04.2019;  Paris (B.C) =====================

Автор :::

Катинський Орест (15 квітня 2019)

https://uamodna.com/articles/vybir-piryt-zaliza-chyzoloto/

Статті / Література / Катинський Орест =====================================

(!!!)

«"Мінерал під назвою пірит свого часу прозвали "золотом дурнів" тому, що він має схожість з дорогоцінними металами, а особливо -- золотом..."

Пише Енциклопедія, але не вказує на суспільно-психологічну наявність людців, які діють в політиці саме таким "блискучим" способом -- підробкою невігластва під дійсність розуміння сучасного моменту і...

Наяву проявилося це при владі сьогоднішньої України, коли отримали пірит, а не золото для нації, що прагнула виконання пустих блаЗЕня обіцянок...

Зараз, під час війни -- особливо ясно видно хто при владі.

Бо по тому, хто в команді президента -- видно чітко хто він сам і яку політику провадить, як казав Ніколо Маккіавелі у своїй книзі "Державник".., де вказував якраз на корупцію і її прагнення необмеженої влади будь-яким ганебним способом.., коли риба гниє з голови.

Наяву бачимо не тільки неспроможність сучасної влади В.Зеленського укріпити добробут суспільства, але всі дії, його, Офісу -- направлені на шкоду нації...

Маємо, явний пірит гнилого заліза -- замість золота впевненості і...

Економічні Вбивці (Економічні Кіллєри), а чи "Діти Андропова" -- проявилися явно у владних структурах часу війни...

"Той хто готується до війни -- той отримує перемогу." (Сунь-Цзи "Мистецтво війни")

Лише військова система влади, як Громади -- врятує Україну у цей наш нелегкий час війни з рашистським кремлем зла..!

Слава нації..!

Смерть ворогам..!

Україна -- понад усе..!» ------------------------------------------- (Автор -- "Аналізуючи сучасну ЗЕ-владу та наслідки війни 2022 року") ======================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

https://uamodna.com/articles/vybir-piryt-zaliza-chyzoloto/

(Katynskyy Orest) =======================

ID:  996718

ТИП: Поезія

Автор : 

MAX-SABAREN

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996718

(Катинський Орест; Katynskyy Orest)

========================================

...

Катинський Орест
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Спочатку було Слово. І щурі. А потім прийшли пацюкиЛана Філлі
19.06.2024
Незрозуміло, про що я? Ну скажу, що я сама не до кінця дійшла певного висновку щодо цього мовного яв ... Детальніше
Відповідність сюжетної лінії до реальності.Катерина Сапожнікова
19.06.2024
Вітаю, колеги. Маю питання і буду вдячна за відповідь і за ваш досвід. Наскільки прискіпливо ви дот ... Детальніше
Новий 15 Розділ "Таємниці минулого"Вадим Булава
19.06.2024
Саме час дізнатися про те, що було раніше! Сталося вже дуже багато, але справа була лише в одному. З ... Детальніше
Статистичний підхід до марних сподіваньKotoryba
19.06.2024
(Написано для себе під впливом тимчасового нападу настрою "Чому ж мене ніхто не читає"; якщо вас нас ... Детальніше
Не роби ашибок: як правильно писать на суржику, шоби все було чьоткоАрсеній Троян
19.06.2024
Драстє! Сьодні в цьом блозі хотілось би побалакать на тему суржика. Сразу отмєчу, шо це тема така с ... Детальніше
Рецензія від: Тетяни БиковоїБосорка
19.06.2024
Рецензія від: Тетяни Бикової, докторки філологічних наук, професорки. «Босорка» як вдалий літературн ... Детальніше
На Аркуші вже:
11425читачів
135542коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: