* * *
200101
Життя у позику для нас,
Кохання, точить леза час.
Брехня народжує війну,
А я люблю лише одну.
Душа моя—у путах долі,
Із нею зовсім не знайомі.
Застрибнути в вагон останній,
Скоритись волі з неба даній.
Я ладен душу в пекло здати,
З любові я навчивсь літати.
Торкнутись вуст, п'янких я хочу
У сні про це, весь час торочу.
Цей доторк, мов вино ігристе,
Лоскоче й вабить не навмисне
Та все тут, як із алкоголем,
Ефект на жаль є тимчасовим.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯