Дум дурманних слово

Знайди себе людино мила

Знайди в собі оте добро

Що в казках мама голосила

Добро завжди повалить зло

У кожного хто думає душею

Пуста посудина у голові

Так швидко досягнула епогею

Що істина розчиниться в невидимій імглі

Насправді важко зрозуміти свою суть

Релігії голосять притчі голосні

Дитиною там виростили праведний твій путь

Посудина ж пуста у твоїй голові

Цікаво наглядати мінливість дум своїх

Що було добре вчора, зараз є твій гріх

Хмільний дурман то напасть адських бліх

Бо павший ангел розкинув свій батіг

Сумнівним вже здається день

Що криється за покаянним співом?

Добро оспіване у час злидень

Так мітко відрізає ум твій гнівом

Знайди себе людино окаянно

Переконань ти бійся, сумніву піддайся

Бо за казками ангельськими вправно

Ховають помисли, ти їм не піддавайся

Великі люди думають багато

Їм істина відкрилася своя

Дорослі ігри в них ведуться знато

А в програші лишається лиш совість кована твоя

Той хто шукає істине добро

Паде до землі не знайшовши ні його

І ні себе… Бо що таке добро

Не знає люд, не бачив зір людський давно

Знайти себе не значить знати все

Знайде свій розум лиш створіння те

Хто усвідомить, що добро чи зло

Поняття дивне та просте