Три пари людських і четвірка собачих

Три пари людських і четвірка собачих.

Пірнають сліди в свіжоспушений сніг.

Духмянить од них м’ятним чаєм гарячим,

Каміном і домом, в якому є сміх.

Простенький правопис на аркуші снігу.

Відбитки спинились. Печатки біжать.

Ліпили тут замок… Ось бавились в сніжки…

Упали… Робили чудних янголят…

Така собі зимня контрольна робота.

Хвилинок на сорок або сорок п’ять.

Коли поруч дотик, і погляд, і подих.

Коли удалось невловиме спіймать.

Дві пари дорослих мрійливо завмерли

Одна проти одної теплих слідів.

Ще ближче, тісніше. Так солодко-щемно.

Ніскільки не страшно в гармидері днів.

Ось пара дитячих на них налітає.

Стрибає, танцює круг них! Затиха…

Четвірка собачих блаженно лягає

Між рідними парами цими трьома.