Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

Електронні книги / #сніг (36)

Я прошу тебе не плач цієї ночі

Я прошу тебе не плач цієї ночі

Хоч раз всміхнися щиро ти мені

Бо не побачу вже тебе у цьому році

Мені хоча б зустрітись раз в віки

Бо шлях мій випав у замерзлі далі

Туди, де весь пісок немов кришталь

Цей холод – то до пекла авантзала

За ним лиш тільки біль і тільки жаль

За ці роки замерзло моє серце

Відпали спогади, немов мертві листки

З тобою б’ється на всі гігагерці

Що лиш доступні людству і мені

Твій погляд знов наповнить мою душу

Зігріє у найбільш страшний мороз

І тільки він витягує на сушу

Із моря прикростей і судорожних проз

Твій поцілунок – то ліхтар у темнім

Покритім льодом і розпачем вини

Загиблим склепі, довгім і вогкім

Лінії, що розділя оці світи

Ми охоронці спокою і світу

Оберігаємо від дикої журби,

Людей злих і снігів довіку

Й зловіщої всестрашної війни.

...

Соня Амбріс

валить сніг пінопластом...

валить сніг пінопластом, але ним не впакують двохсоті

ненави... ненапа... не на часі, а що йому зробиш?

що вже є — загуде, загубить в переповненій соті

як наріжеш салат не забудь додати укропу

зріжу квіти, мо' в полі знайдеться ще щось під ніж —

перший сніг не збудує будинки, та вкриє багато

головне — коли треба, спи, коли треба, їж

перший блін, як то кажуть, завжди вийде матом

08032022

...

Ліза Маслова

Три пари людських і четвірка собачих

Три пари людських і четвірка собачих.

Пірнають сліди в свіжоспушений сніг.

Духмянить од них м’ятним чаєм гарячим,

Каміном і домом, в якому є сміх.

Простенький правопис на аркуші снігу.

Відбитки спинились. Печатки біжать.

Ліпили тут замок… Ось бавились в сніжки…

Упали… Робили чудних янголят…

Така собі зимня контрольна робота.

Хвилинок на сорок або сорок п’ять.

Коли поруч дотик, і погляд, і подих.

Коли удалось невловиме спіймать.

Дві пари дорослих мрійливо завмерли

Одна проти одної теплих слідів.

Ще ближче, тісніше. Так солодко-щемно.

Ніскільки не страшно в гармидері днів.

Ось пара дитячих на них налітає.

Стрибає, танцює круг них! Затиха…

Четвірка собачих блаженно лягає

Між рідними парами цими трьома.

...

Білик Ірина

Попіл кави

Голову до неба, що щільно набите зірками... Не впіймати,

Не приборкати мереживом ночі попіл кави... Розвіється.

На світлому темними плямопрогнозами світ не пізнати,

Не втримати час у полоні... Ніколи не схилиться!

Біла земля — для душі це випробування.

Що не згоріло — обуглилося, у горні зміцніло.

Чорна кава була дивною спробою знеболювання...

...Неосяжна ніч кришить долі снігом на землю вміло.

~2020~

...

Lexa T. Kuro

на перший сніг

вибиті вікна та двері -

крізь них залітає обпалене листя у залу.

де меблі розтрощені вщент.

розламаний білий рояль

обплутаний рваними струнами,

клавіші биті

розкидані навколо нього.

де наче б то стеля повинна бути

і дах -

зяє отвір,

діра,

в котру небом ввійшла

змарнілою,

хворою осінь

сховатися в цій руїні -

нестерпним холодом перших морозів

зима наближається,

поруч вона вже.

і перший сніг її переможно

спадає на землі війни.

чистим,

білим,

мокрим,

важким

лягає на грунт він.

але

від бруду та крові

стає рудішим за сонце,

що зависло на мить

яскраво край неба -

в червоно-рожевих хмаринах

тане воно

і тоне...

вітер вертить сміття по підлозі у залі,

листям обпалим, палим шумить.

між дерев прострілених - мертвих! -

жалобну мелодію зводить

та лине неспинно в далекі світи,

що за межами меж неосяжних.

і наче не вітер то все,

а прокляття,

прокльони!...

і дзвін поминальний

чується крізь канонаду війни,

яка кров'ю рясно полита,

закидана густо тілами поранених, вбитих

в розритій

вибухами

землі...

...в кутку,

між розбитих напів

стін з обгорілих цеглин

у залі розтрощених меблів

в обпалому листі,

в руїні

сховалася осінь від першого снігу зими,

занурилася у сон

під звуки

жалобного

вітру....

...

Ем Скитаній

Ліхтарі

Зима у листопаді. Перший сніг

У світлі ліхтарів згасав мов іскри

Зникаючи за сяйвом, що лилось

На вулицю нічного запустіння,

І наші тіні падали на бік

Вливаючись у чорно-синій морок

І падав сніг, і жовті ліхтарі

Здається, що над нами похилились

Мов розглядали: хто вони такі,

І сипали морозні іскри снігу

На дві фігури, що у ніч сплелись

У поцілунку; й наче не схотіли

Підтримати цей крижаний вогонь,

Бо роздивившись мовчки розвернулись, -

Відсторонились від обіймів двох

І через мить погорблені, поснули.

31.12.2023

...

Володимир Каразуб

Тут зима...

Тут зима... Біле пір'я негоди

Застилає й землю, й душу.

Хуртовина відпустила поводи,

Крапки кроків заметіль глушить...

Далечінь світла, та не видно в тумані

Акварелі заходу сонця... Все біле...

Візерунком дивовижної грані

Заповняється все наболіле.

Сніг святий, аж душа іскриться.

На долоні кристал сльозою тане...

Вгору спалахнула смішна синиця,

Думка мою в крила вплітає...

Сонцем зимнім край снів закутаний,

Пісня вільного вітру – снігами.

Теплим зітханням застигло заплутане,

Казку життя створивши складами...

~зима•2018~

...

Lexa T. Kuro

Зимовий колір

Яким би кольором намалювати квіти?

Троянди? Білим… так вже є…

Бо сірим – не таке, нема де правди діти.

Троянди сірим – не моє!

Яким би кольором намалювати зиму?

Сніжечок? Білим… він такий…

А може сірим? Сірий – то є колір диму!

Ні, білий колір надлегкий.

А як мені намалювати наречену?

Звичайно ж білим, у фаті…

Є й інші фарби – кількість незлічена.

А білий – мій по красоті.

Яким же кольором намалювати свято?

Звичайно ж білим… для чистоти…

Бо сірого у нас в житті і так багато.

Так хочуть люди – я і ти.

...

Сергій Кузнєцов

februariy -місяць лютий...

непримітний контур долі

по долонях юлиць голих

februariy креслить криво

снігоспадами примхливо.

а в сльоту (у зморі сонну)

косооким хитрим блазнем

змерзлу волю у полоні

водить містом на показ.

ухопив у зашморг мокрий

древа всі - малі, великі -

долу гне, хита і душить,

холод вдихує їм в душі,

видноколо за заслони

нагло сховує на схрон.

...закрутив сніги мов дзигу

дзвоном, гулом з тріском криги... -

там скажені коні хури

перемелюють на хугу

простір-час та вимір суті

усього в нестримній люті!...

білим мороком хурдел

у льодовій брилі, скуто

в замороженій купелі... -

там життя в недолі білій,

ледь що дихає та мліє,

у судомі б'ється в брилі,

нігті зламує об лід.

...сніг спадає.

тане.

станув з неба.

і сльотою знову стане.

у калюжах - вирій в скалках,

відзеркалень безліч сірих -

птах крізь них з небес зимових

тінню явиться низинно...

одним помахом крила

промайне міраж оманний.......

...

Ем Скитаній

Пудра

Завтра випаде сніг,

Можливо пудрою,

Що лежатиме на землі та деревах,

Як учора за прилавком на духм’яній випічці

Між моїм поглядом і твоєю усмішкою.

І завтра, як і вчора

Пахнутиме хлібом,

Який клюватимуть крихітні сонячні лебеді

В твоїх очах,

В середині мінливого листопаду.

18.11.2023

...

Володимир Каразуб

Ти казала: живемо допоки є сніг

Ти казала: "живемо допоки є сніг", —

І пішли снігопади від грудня над нашим містом,

І ми скаженіли від щастя, від снігу, що падав до ніг,

Як ночі стелились прозорим легким батистом.

Ти казала: живемо допоки є сніг, —

А те, що промовиш, зі сміхом нехай, не стерти

Із пам'яті.

Зима промайне і завершить засніжений біг,

Та поки — живем, за прогнозами гідрометцентру.

І ми прожили. У провінції білих доріг,

В засніженій кулі різдвяного неба над нами,

Де хмари і зорі здавалися мов крижані,

А вітер все віяв, заносив будинок снігами.

Мигтіли гірлянди і плазмовий торохтій,

І ребра диванні згинались, і третє з коліном

Прогнулось і тріснуло під ваготою хотінь.

І березень був, і квітень минув зі снігом.

30.10.2021

...

Володимир Каразуб

Наше місто

Наше місто, поглянь, в обладунках зими,

Подалі від сонця, закуте в края туманів

Оточене хмарами стиглими до землі

Що струшують душу над містом, — летять над нами.

Вони промовляють до нас німотою снігів:

- Це ангели тут пролітають по небу і пір'я,

Скидають додолу, щоб хтось упіймати зміг

Поезії слово зібравши крилате повір'я.

Горнися до мене. Тут стільки не згаданих див —

Розгорнуті стіни тепла, вочевидь для світла.

Поглянь, наше місто стоїть в обладунках зими,

І тисячі ангелів пір'я скубуть за вітром.

07.12.2021

...

Володимир Каразуб

НЕСПОДІВАНКИ ПРИРОДИ

НЕСПОДІВАНКИ ПРИРОДИ

Сьогодні випав перший сніг

У Карпатах України.

Він несподівано заліг

На горі у ці години.

Собою квіти він укрив

На горі Попа Івана

І ще навкруги застелив

Площу свіжого бур’яна.

Ми так скоро не чекали

Від зими холодний привіт,

Бо ще листя не опало

Та на квітах палає цвіт.

Що поробиш – у природи

Несподіванки бувають:

То дощі нароблять шкоди,

То вітри гілля ламають.

Нам же тяжко догодити,

Бо так невизначені ми,

Що зимою хочем літа,

Літом чекаємо зими.

18.09.2022.

...

Мирослав Манюк

"ТРОЯНДА — В СНІГУ БАЙДУЖОСТІ"

*************

В снігу троянда,

Як нага —

В біду потрапила

Красива

І тільки пелюстки,

Як гриви,

Що опадають

В холод стужі,

Можливо,

Ще живі.., 

А може мертвою,

У сні,

Цілують смаком

Заборону,

Яку шукали

Молоді

І так пропали —

Знайшли втому

В снігу байдужості...

Усі...

Замерзлі в собі —

Знайшли в тому

Спокій Душі...

------------------------------

27.04.2016-07.02.2018;  

Paris (Bd.Brune / "C.P")

========================

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914816

Katynskyy Orest

https://uamodna.com/articles/-troyanda-imdash-v-snigu-bayduzhosti/

===================

...

Катинський Орест

вісником весни

йду зречений у мрії без кобзи і без ліри

стежиною в руїні, що в скаллі та крихка...

змальовується в часі від змори яви марень -

хтось наче під цимбали ужучив гопака.

а там онде вертляві на саксофоні грають,

музики баламутні, оркестри духові.

гроза ураз ударить в тамтами та литаври -

переполох та сполох, і дощ спаде...затим

сніги зими, морози зійдуть та скрапотіють

під натиском цвітіння у сонця на льоту.

і розсвітом безмрійним в серпанку у зневір'ї

в жароту, в спеку літа стежиною ввійду.

в гаю, в тіні вербовій замру я коло ставу -

про що шепоче легіт почути в напівсні.

занурюся у казку, в гармонію оманну,

невчасний в сьогочассі зречуся в метушні.

сумної заспівають гріва мов хвилі водні

і квіти літа в сонці всміхнуться враз мені.

а в небесах спокою човнами хмари білі

там з вічності у вічність, пливуть в височині -

їм байдужо-байдуже, що ще зима зимує

за вікнами, над ставом, в гаю та у полях.

але як перший вісник ширяє в сині неба

в сліпучій зливі сонця самотний чорний птах

...

Ем Скитаній

Йшов літній сніг

Йшов літній сніг...

Така собі дивацька примха

Від матінки-природи...

Це - град у перемішку з лихом.

І знову десь він наробив негоди.

І знову дощ, потужний, прохолодний

Укрив плащом блакитним цюю землю,

Розжарену, розпечену від сонця.

Нехай вона відновиться у серці...

Що ж, буває. Небо теж сумує,

Як і ми, в депресію впадає.

А на ньому хтось тихенько намалює

Веселку, що кольорами ніжно грає.

Ти не плач, що знову дощ на дворі,

Він вкаже шлях на хід твоїх думок.

І шпильку втрачену знайдеш ти у коморі,

Для інших станеш як новий зразок.

...

Nick Devo (Антон Жданкін)

Апельсиновий туман

Апельсиновий туман твоєї прохолодності,

Млява мла

Жвавих запалів.

Сипеться сніг - брудний витвір твоєї уяви...

Про мене...

(Гіркота апельсина)

Такий просиплений і заторможений у часі,

Ми його не бачимо, але він є,

Підсвідомо всотуючись у твій помаранчевий сміх.

Плетена сумнорадість...

Засипала нас.

Сніг.

...

Смілка Анна
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂
29.04.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Нещодавно ми продовжили опитування у нашому телеграм каналі на тему "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

... Детальніше
Блоги
Привіт, Аркуш і талановита спільното!Аліса Корж
20.05.2024
Всім привіт! Раз вже вирішила вести тут блог, то треба, мабуть, представитись) Мене звуть Аліса і я ... Детальніше
А у нас перший учасникКнигоманія
19.05.2024
У конкурсі "Любов, смерть і некроманти" з'явився перший затверджений учасник. Чому тільки один? Спра ... Детальніше
Ілюстрації до прологуЄва Лук'янова
15.05.2024
Привіт усім! В минулому блозі обіцяла зробити візуалізацію до прологу моєї нової книги "Коли сонце н ... Детальніше
Чорничні ночі Leila Holden
21.05.2024
Хочу запросити вас до чату «Чорничні ночі». Даний чат присвячений авторам, які пишуть на тему ЛГБТ Ц ... Детальніше
Про романтику 😉Аркуш
20.05.2024

А як у вас з романтикою в непрофільних творах? 😉

... Детальніше
Квантове вгадуняткоЯрина Мартин
23.12.2023
Текстів на Квантовій Україні щось мало, сподіваюся це зміниться, а поки решта авторів дописують, щоб ... Детальніше
На Аркуші вже:
10962читачів
125334коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: