Аз воздам

День 701 (25.01.24)

Апостольське послання до римля́н

Наводить епізод про Божу тільки помсту:

«Я відплачу за кожного з вірян,

Бо бачу все з небесного помосту!

Я аз воздам!» І саме ці слова

Нанесені на крила того дрону,

Через який болить в них голова,

Бо долетів до фінського кордону.

Нервує кремль, не розуміє як

Наш дрон здолав ту відстань. НЕМОЖЛИВО!

Чи то у них і в ППО бардак,

Чи це нове геть українське диво.

Летіли втрьох та долетів один,

Ба, шкоди у порту він спричинив багато.

Як зазвичай узнали ми з новин,

А москалі брехали знов завзято.

Цей український птах, народжений в війну,

Великий та прудкий, ще й витривалий досить.

Він вимушений був летіти в чужину,

Два роки все чекав, коли його запросять.

Не визнає москаль можливості такі,

Розказує усім, що «нація незграбна».

Незрозумілі в тім події геть стрімкі,

Знімають ППО для Пітера нахабно.

Воліють захистить хоч порт, там є човни

Військові, вже яких у них не так багато.

Та й нафту транспортують звідти ще вони,

Тому Санкт-Петербург хвилює того ката.

Без імені наш птах, та вже для нас герой,

Пишаємось, що в нас народжений в країні.

Зіграє особливу та переможну роль,

Щоб вільною була назавжди Україна!