Сутність майбуття

День ясний, безхмарний простір

І час солодкий для мовчань.

Ніч. Глибока неосяжна постіль,

Для особистісних страждань.

Плекати краще ясність світу,

І прославляти у життя.

Прекрасну, як і Афродіту,

Блажену сутність майбуття.

Тут все твоє, але ти бідний,

Багатий той, хто бачить світ.

І темрява душі негідних,

Проймає сутністю цей гніт.

Вся радість у печалі неба,

Згортає в ніжність всі гаї.

Для них—це просто є потреба,

А для людей казкові дні.