Промінчики серпня

Промінчики серпня на моїй долоні... І, здається, що я літаю.

Шепіт трав із вітром, що вислизає, та стогін води.

Десь там, між сосен, блукає моя лісова душа... Співає,

Піднімаючись мріями до небес, усередину сині.

Розпростерті руки... Я говорю з натхненням... Згадую...

Тут казка живе, в її найкращих світах.

Відблиск на долоні — млість тепла чарівна... Милуюсь яскравою.

Все тут Любов... у кожних крапочках та штрихах.

Карнавал почуттів, «метелики в животі» феєрверки нагадують —

То пульсація у венах надійної, рідної Мати-Землі...

Я від щирого серця й всією душею радію... Казку вигадую

Про промінчики серпня ті, що в душі розцвіли.

~07•09•2019~