Оленя

Виходжу з дому я сьогодні,

І бачу оленя маленьке,

Бо хочу їсти я, не можу,

Та дайте хоч шматочок...

Я дивлюсь на цей шматочок м'яса,

А це дитина,

Та і що?

Вона смачна, а я голодний.

Раніше Оленя скакав полями,

І пісні він співав, і сонцю він радів,

А ось тепер він у супі,

Зате смачне було.

А мати заспокоїти ніяк,

Вона все плаче через смерть,

Яка дурниця,

Ну, втратила вона дитину, та й що?

Але не доведеш поліції інакше,

Вони посадять та і все,

Не зрозуміти геніальністі моєї!

Та шибениця почекає...

Я мертв.

І ви мертві.

Оленя у шлунку та в раю,

А я в аду, хоча б поїв.