Ярік

Ближче до опівночі, гуляння ставали дедалі тихіше. Сон та втома підкрадалися із темряви , та огортали всіх присутніх. Друзі вже не співали , а тільки дивилися як горить багаття , та інколи перешиптувалися між собою. Праворуч від них від їхніх сусідів почулося якесь заворушення. Друзі стали придивлятися , що там коїться? Їхні сусіди стояли спиною до багаття, та на щось указували руками . Ярослав та його нові друзі зробили так само . Відійшли від багаття так щоб полум'я не заважало їм роздивитися що ж там у лісі таке ?! Ярослав не одразу побачив , так-як очі ще не звикли до темряви . А от Мар'яна була схвильована побаченим . Вона стала розказувати те що бачить . А побачила вона якісь вогники , які йшли довгою змійкою у лісі . Що це ?- питало вона . Поступово всі звикли до темряви і також наблюдали цю дивну картину . Можна було б подумати що це якась таємнича процесія йде.

Всі мовчки спостерігали . Потім ці вогники наближалися ближче і можно було побачити що це смуга складається із вогників . Ці вогники були різного діаметру. Від двадцяти десь та до п'ятидесяти сантиметрів . Вогники пройшлися між дерев , на відстані двадцяти тридцяти метрів від друзів . Та занурились у лісову чащу . Ніхто із друзів не видав а ні звуку . Вогники теж пропливали над землею не роблячи ніякого звуку . Це не шарова блискавка - нарешті перша озвалася Мар'яна. Вона шумить та свистить коли рухається - я бачила. Та й одна вона буває . А тут їх сотні . Що це ? - запитала вона звертаючись до всіх присутніх. Нічні гулянки якісь - тільки і зміг сказати Ярік .