Ярік

Вечором як і обіцяв подзвонив Жан Іванович. Доброго вечора - привітався він веселим тоном . Ярослав одразу зрозумів, що обмін ділянками можливий , і завмер очікуючи на схвальну відповідь . Ярославе ви мене слухаєте?- запитав він . Так- так , дуже уважно - відповів Ярослав . Добре , наш проектант дав добро , він переробе план . Завтра коли вам буде зручно чекаємо на вас - сказав Жан Іванович. Ярік був на сьомому небі від щастя. Не прийдеться шукати нові ділянки, тим більше що це котеджне містечко було дуже в зручному місці. Все йде за планом - промовив він у голос примружившись наче кіт . Ярослав нічого не казав тьоті Розі нічого . Бо та могла розказати мамі і ніякого сюрпризу не вийде .

На ранок Ярік вже був біля дверей фірми і очикував на Жана Івановича. Цього разу першим приїхав Жан Іванович, а за ним ще пару машин . Ага - нотаріус , потім землевпорядник , а третього Ярік не знав .

Мабуть проектант ?- припустив Ярослав.

- О, ти вже тут , - почув голос Жана Івановича Ярік . Так , ви сказали , коли мені зручно буде . Ось і я . Добре пішли все переоформимо! - сказав Жан Іванович. Але спершу кава - поправив незнайомець.

Так , спершу кава -погодився Жан Іванович. Після кави всі зібралися біля столу на якому лежав план . Так , - сказав Жан Іванович тепер ця ділянка ваша замість цієї. Правда ця ділянка трошечкі більша . Її площа дванадцять соток . Прийдеться трішечки доплатити - підсумував Жан Іванович. Я перепрошую вас , але половину площі ділянки займає пагорб . Причому він із твердої породи . Що я буду із ним робити ?- за протестував Ярік. Ну прибереш його та й годі - відповів Жан Іванович. Прибрати його, буде коштувать як пів ділянки - відповів Ярік. Годі тобі Жан !- втрутився нотаріус . Хлопець прав , і так його дісталося . Ну добре - погодився Жан Іванович. Після укладання всіх паперів Ярослав став господарем цієї нової ділянки.