Математика війни

День 732 (25.02.24)

Сімсот тридцять другий закінчився день

Війни із триклятим сусідом.

Якщо бути чесним - не до пісень

Із хворим, цинічним їх дідом.

Тримаєм орду, щоб той сказ не пішов

Ще далі в країну, Європу.

Багато про зброю ми чуєм розмов,

Щоб відсіч надати холопу.

Бомблять терористи міста фронтові,

Кидають ракети повсюди.

Атаки щоденні безмежній броні -

Солдати в росії не люди.

До тисячі в день їх пакують в мішки,

Багато в полях залишилось.

Кінцівки розкидані, навіть, кишки.

І це наяву, не наснилось.

Далеко в РФ нафтобази горять,

Заводи та аеродроми.

Не будуть боло́та спокійно вже спать,

Збираєм щодня ми на дрони.

За тиждень аж вісім ворожих пташок

Були ППО нашим збиті.

В кремлі від такого «нахабства» був шок,

Не маю щасливіше миті.

Рахуємо вголос човни, що на дно

Запрошені ввічливо були.

Здолати ми маємо чорне те зло,

Щоб більше про нього не чули.

Болить математика кожному з нас,

За цифрами – втрати та сльози.

Зберемо до купи ми сили запас,

Та знищимо разом загрози.