За секунду

За секунду до розлуки

Ти тримав мене за руки

За хвилину до прощання

Я порушила мовчання

Говорила про погоду,

Що вже вітер дме зі сходу,

Що ідуть до нас морози…

А в очах стояли сльози.

Ти ж у вічі так дивився…

Ти до вуст моїх схилився…

Провідник сказала «їдем»…

Я безтямно бігла слідом.

Мій соколику, мій милий!

Не сказала, про важливе…

Не сказала, не зуміла…

Буду сильна…буду сміла…

Лише дірку, що на серці

Затулю, вдягну я берці,

І піду шукати дрони…

Мій рубіж це оборони.