Херсонський

Вода накрила дах моєї хати,

Не видно ліжка й столу за водою,

«До човну!» - крізь сльози кричить мати,

Ми пливемо з собакою рудою.

Я чую свист - летить на нас ракета,

Бабуся тихо молиться німому Богу.

Моє життя, як кинути монету,

А світ мовчить, чекає перемогу.

09.06.2023 | Ангеліна Александренко